ГІСТОЛОГІЧНИЙ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ ІЗ ЗОВНІШНІМИ КИШКОВИМИ НОРИЦЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.19.1.2020.17Ключові слова:
недиференційована дисплазія сполучної тканини; тонко - товстокишкові нориці; гістологічні; гістохімічні маркериАнотація
Обстежено 43 хворих із зовнішніми тонко і товстокишковими норицями та патологією сполучної тканини, які лікувались у ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» впродовж 2017-2020 рр. При комплексному дослідженні фрагментів тканин тонкої та товстої кишок виявлено схожі морфологічні зміни у групах з фенотипічними ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та із зовнішніми кишковими норицями. При імуногістохімічному дослідженні тканин з моноклональними антитілами до α-SMA в обох групах виявлено нерівномірну, вогнищеву експресію в клітинах гладком’язового диференціювання та у фібробластах; з моноклональними антитілами до Collagen IV відмічається помірна позитивна експресія в базальній мембрані судин, в гладком’язових клітинах м’язового шару стінки судин, в ділянках сполучної тканини, що є ознаками патологічного ремоделювання сполучної тканини.
Посилання
Schecter WP, Hirshberg A, Chang DS, Harris HW, Napolitano LM, Wexner SD, et al. Enteric fistulas: principles of management. J Am Coll Surg. 2009;209(4):484-91. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2009.05.025.
Teixeira PGR, Inaba K, Dubose J, Salim A, Brown C, Rhee P, et al. Enterocutaneous fistula complicating trauma laparotomy. A major resource burden. Am Surg. 2009;75(1):30-2. doi: 10.1177/000313480907500106.
Schein M, Decker GA. Postoperative external alimentary tract fistulas. Am J Surg. 1991;161(4):435-8. doi: 10.1016/0002-9610(91)91107-t.
Holzheimer RG, Mannick JA, ed. Surgical treatment – evidence-based and problem-oriented. Munchen, Germany: W. Zuckschwerdt Verlag Muncheni; 2001. 843 p.
Whelan J, Ivatury R. Enterocutaneous fistulas: an overview. Eur J Trauma Emerg Surg. 2011;37(3):251- 8. doi: 10.1007/s00068-011-0097-2.
Usenko OIu, Voitiv YaIu. Chastota ta kryterii diahnostyky nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny u khvorykh khirurhichnoho statsionaru [Frequency and criteria for diagnosis of undifferentiated connective tissue dysplasia in patients of surgical hospital]. Klinichna khirurhiia. 2017;10:5-7. (іn Ukrainian). doi: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.05.
Van Haaften WT, Mortensen JH, Karsdal MA, Bay-Jensen AC, Dijkstra G, Olinga P. Misbalance in type III collagen formation/degradation as a novel serological biomarker for penetrating (Montreal B3) Crohn's disease. Aliment Pharmacol Ther. 2017;46(1):26-39. doi: 10.1111/apt.14092.
Voitiv YaYu, Dzhemiliev А. Connective tissue pathology as a risk factor for intestinal fistula development . East European Scientific Journal. 2019;12(52):57-61.
Rosai J, ed. Surgical Pathology. Seven edition. Elsevier Inc; 2011. Vol. 1, Ch. 2,3. p. 25-95.
Dabbs D. Diagnostic Immunohistochemistry: Theranostic and genomic applications. 4th ed. Elsevier Health – US; 2014. 960 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
