МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ "ФЕРОКЛЕЮ-С" НА ПЕРЕБІГ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ОПІКОВИХ РАНАХ

Автор(и)

  • П. Кризина

Ключові слова:

опікова рана; рановий процес;

Анотація

Дослідження проведено на 40 білих статевозрілих щурах масою тіла 180-220 г. Авторський засіб – "Фероклей-С" позитивно впливає на перебіг ранового процесу завдяки його протекторним, антимікробним, сорбційним і стимулювальним властивостям, що призводить до скорочення термінів фаз ранового процесу на 6-7 діб. Дана лікарська форма не викликає алергічних та інших ускладнень.

Посилання

Alekseev AA, Krutikov MG. Mestnoe lechenie ozhogovykh ran [Local treatment of burn wounds]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. 2000;5:51-3. (in Russian).

Bihuniak VV, Povstianyi MIu. Termichni urazhennia [Thermal damage]. Ternopil: Ukrmedknyha; 2004. 195 p. (in Ukrainian).

Koval'chuk OL, Taran VM, Bihuniak VV, Martyniuk VM. Khirurhichne likuvannia opikiv IIIA stupenia [Surgical treatment of IIIA degree burns]. Hospital Surgery. 2000;1:90-3. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-11

Номер

Том 6 № 1 (2007)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).