АНАТОМІЯ КАНАЛУ ЛИЦЕВОГО НЕРВА У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ
Ключові слова:
канал лицевого нерва; перинатальний період; анатоміяАнотація
Будова та синтопія каналу лицевого нерва вивчені у 58 плодів та 11 новонароджених людини. Встановлено, що кісткова стінка каналу повністю відсутня у плодів та у 81,8 % новонароджених, частково – у 18,2 % новонароджених.
Посилання
Dai P, Liu Y, Jiang SC. Morpological and positional relationships between the sigmoid sinus and the jugular bulb. Chin. Med. J. 2004;117(5):733-7.
Sataloff RT, Selber JC. Phylogeny and embryology of the facial nerve and related structures. Part II: Embryology. Ear. Nose. Throat. J. 2003;82(10):764-74.
Al-Mazrou KA, Alorainy IA, Al-Dousary SH, Richardson MA. Facial nerve anomalies in association with congenital hearing loss. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2003;67(12):1347-53.
Han D, Zhao S, Wang D. Vestibulotomy above a severely displaced facial nerve. Acta Otolaryngol. 2005;125(9):962-5.
Szymansky M, Golabek W, Morshed K. Stapedectomy and variations of the facial nerve. Ann. Univ. Mariae Curie Sklodowska. 2003;58(2):101-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).