ВПЛИВ ЛОКАЛЬНОГО ГЕМОСТАЗУ НА ФІБРИНОЛІТИЧНУ АКТИВНІСТЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ГОСТРОКРОВОТОЧИВІЙ ДУОДЕНАЛЬНІЙ ВИРАЗЦІ
Ключові слова:
гострокровоточива дуоденальна виразка; локальний фібриноліз; методи локального гемостазуАнотація
В експерименті досліджено вплив авторських методів локального гемостазу на динаміку показників фібринолітичної активності слизової оболонки передньої стінки дванадцятипалої кишки при гострій дуоденальній кровотечі. Обгрунтовано їх ефективність та характерні особливості.
Посилання
Bratus' VD, Fomin PD, Nikishaev VL. Evolyutsiya printsipov lechebnoy taktiki pri krovotochashchikh gastroduodenal'nykh yazvakh [The evolution of the principles of therapeutic tactics for bleeding gastroduodenal ulcers]. Ukrains'kyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurhii. 2007;11(1):22-3. (in Russian).
Gostishchev VK, Evseev MA. Problema vybora metoda lecheniya pri ostrykh gastroduodenal'nykh yazvennykh krovotecheniyakh [The problem of choosing a treatment method for acute gastroduodenal ulcer bleeding]. Surgery. 2007;7:7-11. (in Russian).
Dobrovol'skiy AB, Titaeva EV. Sistema fibrinoliza: regulyatsiya aktivnosti i fiziologicheskie funktsii, ee osnovnye komponenty [Fibrinolysis system: regulation of activity and physiological functions, its main components]. Biochemistry. 2002;67(1):116-26. (in Russian).
Ben-Hamida A, Adesanya AA, Man WK, Spencer J. Histamine and tissue fibrinolytic activity in duodenal ulcer disease. Dig. Dis. Sci. 2002;43(1):126-32.
Schulz HJ, Kinzel F. Standards in diagnosis and treatment of upper gastrointestinal bleeding. Dtsch. Med. Wochenschr. 2004;129(Suppl. 2):114-6.
Veligotskiy NN, Komarchuk VV, Gorbulich AV, Teslenko IV, Sheptukha AA, Komarchuk EV, et al. Organosokhranyayushchie podkhody v khirurgii yazvennoy bolezni zheludka v sochetanii s zheludochno-ezofagal'nym refleksom [Organ-preserving approaches in the surgery of gastric ulcer in combination with gastroesophageal reflex]. Kharkivs'ka khirurhichna shkola. 2009;2:138-40. (in Russian).
Herszenyi L, Plebani M, Carraro P. Impaired fibrinolysis and increased protease levels in gastric and duodenal mucosa of patients with active duodenal ulcer. Am. J. Gastroenterol. 2001;92(5):843-7.
Robson AJ, Richards J, Nicholas MJO. The Effect of Surgical Subspecialization on Outcomes in Peptic Ulcer Disease Complicated by Perforation and Bleeding. World. J. Surg. 2008;32:1456-61.
Ohmann C, Imhof M, Ruppert C, Janzik U, Vogt C, Frieling T, et al. Time-trends in the epidemiology of peptic ulcer Bleeding. Scand. J. Gastroenterol. 2005;40(8):914-20.
Ivaschuk OI, Bodiaka VIu, Myshkovs'kyi YuM. Suchasni pidkhody v likuvanni khvorykh, starshe 60 rokiv, na hostrokrovotochyvu duodenal'nu vyrazku [Current approaches in the treatment of patients over 60 years of age with acute bleeding duodenal ulcer]. Chernivtsi: Meduniversytet; 2009. 416 р. (in Ukrainian).
Klymov IL. Lechenie yazvennykh gastroduodenal'nykh krovotecheniy [Treatment of ulcerative gastroduodenal bleeding]. Surgery. 2007;4:22-7. (in Russian).
Stiegmann GV. Endoscopic approaches to upper gastrointestinal bleeding. Am. Surg. 2006;72(2):111-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).