CПОСІБ ГЕРНІОПЛАСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.19.4.2020.51Ключові слова:
пахвинна грижа; полімерний імплантатАнотація
Аутопластика пахвинних гриж супроводжується високою частотою рецидиву захворювання – 10-12%. Тому основним принципом хірургічного лікування гриж в теперішній час є виконання пластики “без натягу” з використанням сучасних синтетичних матеріалів. Однак при будь-якому виді алопластики, не дивлячись на інертність синтетичного матеріалу, навколо нього розвивається тканинна реакція з вираженим запальним компонентом, що спричинює ряд специфічних ускладнень. Серед них – сероми, гематоми, відчуття стороннього тіла, синдром хронічно-го пахвинного болю. Водночас зростає кількість повідомлень про ризик виникнення специфічних ускладнень внаслідок контакту алотрансплантата із сім’яним канатиком. В основу даного дослідження покладено результати топографоанатомічного дослідження 50 нефіксованих трупів чоловіків в першу добу після смерті віком від 34 до 65 років, зростом від 160,0 до 190,0 см. Проводились морфологічні дослідження фасціально-сухожилкових елементів пахвинного каналу, вивчалась можливість транслокації сім’яного канатика в передочеревинний простір та спосіб фіксації алотрансплантата. Запропонований спосіб використовується таким чином. Косим розрізом у пахвинній ділянці вище та при середньо від пахвинної складки розсікають шкіру та підшкірну клітковину. Виділяють та розкривають апоневроз зовнішнього косого м’яза живота. Диференціюють та виділяють грижовий мішок. При косій грижі останній прошивають біля шийки, залишок відсікають. При прямій грижі грижовий мішок, не розкриваючи, занурюють у передочеревинний простір. Розсікають поперечну фасцію від внутрішнього отвору пахвинного каналу до зовнішнього краю піхви прямого м’яза живота. Сім’яний канатик після мобілізації розташовують у передочеревинному просторі, а краї поперечної фасції зшивають безперервним швом з ліквідацією внутрішнього отвору пахвинного каналу. Формують нове місце виходу сім’яного канатика біля бічного
краю піхви прямого м’яза живота. Виконують пластику грижового дефекту за допомогою сітчастого імплантата, по верхньому краю якого формують вирізку, розмір якої відповідає діаметру сім’яного канатика. Запропонований спосіб попереджує контакт сім’яного канатика з алопротезом, попере-джуючи тим самим розвиток специфічних ускладнень. Крім цього, ушивання глибокого пахвинного кільця, як одного з найслабкіших місць пахвинного каналу, попереджує розви-ток рецидиву грижі.
Посилання
Akhmed MM. Khyrurhycheskoe lechenye bolʹnykh s pakhovoy hryzhey [Surgical treatment of patients with inguinal hernia]. Khirurh. Ukrayiny: 2012;(2):99-107. (in Russian).
Sydorchuk RI, Knut RP, Plehutsa OM. Metod funktsionalʹno-adaptyvnoyi fiksatsiyi alotrans-plantata u pakhvynniy hernioplastytsi [Method of functional-adaptive fixation of allograft
in inguinal hernioplasty]. Chernivtsi: BDMU; 2011. 244 p. (in Ukrainian).
Hlodan OYA. Vplyv na spermatohenez tryvaloyi fiksatsiyi simʺyanoho kanatyka pid chas plastyky pakhvynnoho kanalu [Influence on spermatogenesis of long-term fixation of the spermatic cord during inguinal canal plastics]. Klin. ta eksperyment. patoloh. 2009;30(4):20-2. (in Ukrainian).
Hrytsulyak BV, Hrytsulyak VB, Khallo OYE. Histoulʹtrastruktura zvyvystykh simʺyanykh trubochok yayechka pislya plastyky zadnʹoyi stinky pakhvynnoho kanalu [Histoultrastructure of tortuous seminal vesicles of testis after plastic surgery of the posterior wall of the inguinal canal]. Klin. anatom. ta operatyv. khirurh. 2009;8(4):43-5. (in Ukrainian).
Vlasov VV, Babiy IV, Melʹnychuk OI. Peredocherevynna aloplastyka pakhvynnoyi hryzhi [Peritoneal alloplasty of inguinal hernia]. Acta Medica Leopoliencia. 2009;(3):43-6. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
