НОВІ ПІДХОДИ ЩОДО ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРИТОНІТУ

Автор(и)

  • B. Максим’юк
  • М. Шеремет

Ключові слова:

гострий перитоніт; антицитокінова та антиоксидантна терапія

Анотація

Значну роль в патогенезі перитоніту відводять вільнорадикальним механізмам пошкодження тканин. Унаслідок інгібірування ряду мембранозв’язаних ферментів та вільнорадикального окислення ліпідів плазматичних мембран у очеревині з’являються вогнища вторинного некрозу. Окислені ліпіди мають антигенні властивості, і тому стимулюють аутоімунні процеси пошкодження тканин. У патогенезі перитоніту важливу роль відіграють медіатори запалення – цитокіни. Їх біологічна активність проявляється дією на високоспецифічні рецептори, розташовані на клітинах. Поряд з тим, інтерлейкіни та фактор некрозу пухлин діють на всі клітини, проявляючи системний ефект. Встановлено, що актив-
ність церулоплазмину у плазмі крові хворих контрольної групи прогресивно знижувалась з 1-ої до 5-ої доби післяопераційного періоду – з 77,2±5,61 до 59,32±4,42 о.о.г./г. білку, а у хворих дослідної групи високовірогідно зростала – з 77,2±5,61 до 97,31±4,42 о.о.г./г. білку (р<0,001). Така ж закономірність характерна для активності КТ. Активність ГП у хворих обох груп суттєво знижувалась до 3-ї доби після операції і зростала на 5-у добу, причому більш виражено – у хворих дослідної групи. При дослідженні рівня цитокінів встановлено, що експресія прозапальних цитокінів IL-1b, IL-8, TNFa перевищила контрольні показники, у той час як експресія антизапальних цитокінів IL-1Ra “запізнювалася” (майже
удвічі) Найбільша експресія IL-1b, IL-8 потенціювала подальший ланцюг прозапальних реакцій, що свідчить про адекватність протизапальної відповіді і відносну рівновагу між прозапальними і протизапальними цитокінами та адекватність антитицитокінової терапії. Загальна кількість гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) у хворих контрольної групи становила 82,4%, а у хворих дослідної групи – становила 66,7%. При вивченні динаміки показників про- та антиоксидантних систем, а також сироваткових концентрацій цитокінів у хворих на гострий перитоніт встановлена висока прогностична значимість результатів даного дослідження, що дозволяє визначити тактику лікування таких пацієнтів. Введення в комплекс післяопераційного лікування таких хворих антиоксидантної та антицитокінової терапії дало змогу знизити розвиток гнійно-септичних ускладнень з 82,4 до 66,7% випадків, що підвищило ефективність лікування таких хворих та скоротило термін перебування їх в стаціонарі.

Посилання

Ivanova YUV. Kompleksne khirurhichne likuvannya pislyaoperatsiynykh hniyno-septychnykh uskladnenʹ [Comprehensive surgical treatment of postoperative purulent-septic complications] [abstract]. Kiev; 2008. 37 p. (in Ukrainian).

Kondratenko PH, Sobolev VV. Khyrurhycheskaya ynfektsyya. Praktycheskoe rukovodstvo [Surgical infection. A practical guide]. Donetsk; 2007. 512 p. (in Russian).

Rutgers M, Saris DB, Dhert WJ. Cytokine profile of autologous conditioned serum for treatment of osteoarthritis, in vitro effects on cartilage metabolism and intra-articular levels after injection. Arthritis Res. Ther. 2010;12(3):114.

Kobayashi T, Murasawa A, Komatsu Y. Serum cytokine and periodontal profiles in relation to disease activity of rheumatoid arthritis in Japanese adults. J. Periodontol. 2010;81(5):650-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-08

Номер

Розділ

Методи дослідження