КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРА

Автор(и)

  • І. Герасимюк

Ключові слова:

слинні залози; топографія; кровопостачання; оперативні доступи

Анотація

Подібність структурної організації органів та тканин людини і тварин обумовлює використання останніх для експериментального моделювання патологічних процесів, що виявляються у клініці. Разом з тим, для детального розуміння динаміки змодельованих патологічних станів і адекватної інтерпретації одержаних результатів, слід враховувати видові особливості і ті відмінності, які є характерними для тварин різних видів, а також посилатися на вихідні величини кількісних характеристик їх тканин, органів і систем. Просторову організацію кровоносного русла вивчали шляхом контрастної рентгенангіографії. Для цього здійснювали ін’єкцію артеріального русла водною суспензією свинцевого сурика. З метою усунення накладання тіней контралатеральних судин перед рентгенангіографією проводили сагітальний розпил голови з видаленням головного мозку разом із галуженнями внутрішньої сонної артерії. Рентгенографію проводили без використання підсилювального екрана у бічній проекції апаратом Koch&Sterzel. У щурів у нормі наявні чотири пари великих слинних залоз: привушні, нижньощелепні, великі і малі під’язикові. Найбільшими є привушні і нижньощелепні. Особливості будови, розмірів і розташування слинних залоз у щурів визначаються як особливостями будови черепа і горизонтальним положенням тіла, так і особливостями функціонального призначення самих залоз. Найбільші із слинних залоз – привушні. Протоки формуються із трьох основних стовбурів і, обійшовши по поверхні жувальний м’яз, проникають у ротову порожнину. До переднього краю залози досить щільно прилягає сльозова залоза, протока якої проходить до зовнішнього кута очної ямки. В експери-
менті встановлено, що привушні слинні залози у щурів, на відміну від людей, розташовані на передньобічній поверхні шиї позаду від вуха і доходять до зовнішньої частини ключиці. Протоки формують три основних стовбури, які проникають у ротову порожнину. Нижньощелепні слинні залози (аналоги піднижньощелепних слинних залоз у людей) розташовані на передній поверхні шиї, на протязі від під’язикової кістки до ручки груднини, дотикаючись між собою своїми присередніми краями. Отримані стереометричні показники галуження кровоносних судин можуть складати основу для порівняння і встановлення динаміки патоморфологічних змін при моделюванні різноманітних патологічних процесів.

Посилання

Gwon A, Panagiotis A, Tsonis IM. Animal Models in Eye Research. Academic Press. 2007;4:184-7.

Schaper G, Meiser E, Stammler G. Ultrastructural morhometric analysis of myocardium from dogs, rats, hamsters, mice and from human hearts. Circ. Res. 1985;56(3):377-91.

Nozdrachev AD. Anatomiya krysy [Rat anatomy]. St. Petersburg: Lan'; 2001. 464 p. (in Russian).

Pal'tov КV. Rentgenoanatomнya arterнy golovi ta shiн̈ shchura [Radiography of the arteries of the head and neck of the rat]. Klнn. anatom. ta operativ. khнrurg. 2004;3(2):26-9. (in Ukrainian).

Kulikov SV. Morfologiya dekompensatsii krovoobrashcheniya v pecheni pri stenoze legochnogo stvola [Morphology of decompensation of blood circulation in the liver with stenosis of the pulmonary trunk]. Kazanskiy med. zh. 2007;88(2):165-8. (in Russian).

Shormanov SV, Kulikov SV. Morfologicheskiye izmeneniya sosudov pecheni pri modelirovanii stenoza legochnogo stvola i posle yego ustraneniya [Morphological changes in the vessels of the liver during modeling of stenosis of the pulmonary trunk and after its elimination]. Byul. eksperiment. biolog. i med. 2007;144(9):342-5. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-03

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження