ОСОБЛИВОСТІ ФЕТАЛЬНОЇ АНАТОМІЇ ПІДНИЖНЬОЩЕЛЕПНОЇ ПРОТОКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.19.3.2020.38Ключові слова:
піднижньощелепна протока; піднижньощелепна слинна залоза; передплід; плід; пренатальний онтогенез; людинаАнотація
Пізнання закономірностей становлення будови і топографії органів і систем організму людини має важливе значення для тлумачення істин-ного напрямку процесів органогенезу, механі-змів нормального формоутворення органів, виникнення анатомічних варіантів та природжених вад. Зацікавлення щодо продовження дослі-дження ініційоване нарощенням у наукових розробках інтегративного підходу, який разом із вченням про індивідуальну анатомічну мінливість органів, систем та форми тіла людини є фундаментом медицини. Подальшим рухом у даному напрямку є дослідження мінливості форми піднижньощелепної протоки піднижньощелепної слинної залози людини впродовж внутрішньоутробного розвитку. Із застосуванням методів макроскопії, мікроскопії, графічного та пластичного
реконструювання, тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, морфометрії на 111 об’єктах (60 передплодах людини 7-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку та 51 плоду 4-10 місяців внутрішньоутробного розвитку вивчено варіанти форми піднижньощелепної протоки та частота її проявів у передплодів та плодів людини. рони від зачатка язика. На початку передплодового періоду онтогенезу людини зачаток залози значно збільшується і набуває вигляду суцільного епітеліального тяжа, який представлений великою кількістю клітин, що діляться. Упродовж передплодового періоду із зачатком піднижньощелепної протоки піднижньощелепної слинної залози відбувається ряд закономірних послідовних змін: 1 – формування чисельних епітеліальних тяжів II, III, IV порядку, як дихотомічних відгалужень від основного (головного) епітеліального зачатка; 2 – утворення порожнини (каналу) у головному епітеліальному зачатку та його галуженнях II-IV порядку; 3 – концентрація клітин мезенхіми, яка оточує епітеліальні тяжі (формування мезенхімної частини піднижньощелепної протоки піднижньощелепної слинної залози) з чітким відмежуванням її від суміжних тканин. У групі об’єктів дослідження найчастіше (76 випадків, або 68,47%) наявною є пряма форма піднижньощелепних проток; майже в три рази менше має місце дугоподібний варіант форми піднижньощелепних проток (26 випадків, або 23,42%); як варіант форми – S-подібну форму піднижньощелепної протоки – спостерігали ще рідше (9 випадків, або 8,11%).
Посилання
Yang NY, Mukaibo T, Gao X, Kurtz I, Melvin JE. Slc4a11 disruption causes duct cell loss and impairs NaCl reabsorption in female mouse submandibular glands. Physiol Rep. 2019 Dec;7(23):e14232. doi: 10.14814/phy2.14232.
Hand AR, Dagdeviren D, Larson NA, Haxhi C, Mednieks MI. Effects of spaceflight on the mouse submandibular gland. Arch Oral Biol. 2020 Feb;110:104621. doi: 10.1016/j.archoralbio.2019.104621.
Canzi P, Capaccio P, Marconi S, Conte G, Preda L, Avato I, et al. Feasibility of 3D printed salivary duct models for sialendoscopic skills training: preliminary report. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2020 Mar;277(3):909-915. doi: 10.1007/s00405-019-05763-4.
Lee GKC, Tessier L, Bienzle D. Salivary Scavenger and Agglutinin (SALSA) Is Expressed in Mucosal Epithelial Cells and Decreased in Bronchial Epithelium of Asthmatic Horses. Front Vet Sci. 2019 Nov 29;6:418. doi: 10.3389/fvets.2019.00418.
Park YM, AlHashim MA, Yoon SO, Koh YW, Kim SH, Lim JY, et al. Prognostic significance of
lymphovascular invasion in patients with salivary duct cell carcinoma of the head and neck. Int J. Oral Maxillofac Surg. 2020 Jun 49(6):693-699. doi: 10.1016/j.ijom.2019.11.007.
Saruta J, To M, Sakaguchi W, Kondo Y, Tsukinoki K. Brain-derived neurotrophic factor is related to stress and chewing in saliva and salivary glands. Jpn Dent Sci Rev. 2020 Dec 56(1):43-49. doi: 10.1016/j.jdsr.2019.11.001.
van Boxtel W, Verhaegh GW, van Engen-van Grunsven IA, van Strijp D, Kroeze LI, Ligtenberg MJ, et al. Prediction of clinical benefit from androgen deprivation therapy in salivary duct carcinoma patients. Int. J. Cancer. 2020 Jun 1;146(11):3196-3206. doi: 10.1002/ijc.32795.
Ogle OE. Salivary Gland Diseases. Den Clin North Am. 2020 Jan 64(1):87-104. doi:
1016/j.cden.2019.08.007.
Athwal HK, Lombaert IMA. 3D Organoid Formation from the Murine Salivary Gland Cell Line SIMS. Bio Protoc. 2019 Oct 5;9(19):e3386. doi: 10.21769/BioProtoc.3386.
Snell RS. Clinical anatomy by Regions: 9-th ed. LWW; Ninth, North American Edition; 2011. 768 p.
Nagar SR, Pandey NL, Bansal S, Desai RS. Intraoral salivary duct cyst: Report of rare entity. J Oral Maxillofac Pathol. 2019 Sep-Dec 23(3):429-431. doi: 10.4103/jomfp.JOMFP_191_19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
