УЛЬТРАЗВУКОВА ТРОМБОЕЛАСТОГРАФІЯ У ВИБОРІ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ВЕНОЗНОМУ ТРОМБОЗІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.18.4.2019.17Ключові слова:
післяопераційний венозний тромбоз, ТЕЛА, нижня порожниста вена, емболонебезпечний тромб, ультразвукова тромбоеластографіяАнотація
Мета дослідження – запобігання розвитку ТЕЛА у пацієнтів з післяопераційним венозними тромбозами системи нижньої порожнистої вени. Частота венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів хірургічного профілю, яка становить 10-40 %, та високий рівень фатальності зумовлюють актуальність пропонованого дослідження. Матеріал і методи: вивчення стану венозної системи басейну нижньої порожнистої вени (НПВ) і встановлення соноеластографічних властивостей венозного тромбу проводили ультразвукової системою Siemens Acuson S2000 (Німеччина). У ході проведення УЗД венозної системи НПВ встановлювали локалізацію, поширеність тромботичних процесів. Після закінчення топічної діагностики венозного тромбу здійснювали визначення соноелестографічних властивостей тромбу шляхом визначення швидкості поширення акустичної хвилі. Результати: дослідження ґрунтується на результатах обстеження й оперативного лікування 729 пацієнтів, з яких у 205 (28,12 %) проведено оперативні втручання на опорно-руховій системі, у 378 (51,85 %) – на органах черевної порожнини, у 146 (20,01 %) – реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях нижніх кінцівок. Оперативному лікуванню піддано 316 (43,35 %) пацієнтів, у яких згідно зі шкалою J. Caprini, встановлено дуже високий, у 413 (56,65 %) пацієнтів – високий рівень ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень. Тромбопрофілактика при хірургічних втручаннях застосовувалася відповідно до положень АРСР. У 118 (16,19 %) спостереженнях встановлено розвиток післяопераційного венозного тромбозу. Висновки: емболонебезпечними тромбами слід вважати венозні тромби басейну НПВ, які при ультрасоноеластографії проксимальних сегментів венозного тромбу характеризуються швидкістю поширення акустичної хвилі в межах 2,5-2,8 м/с. Виявлення емболонебезпечних венозних тромбозів є показанням до проведення хірургічних методів профілактики ТЕЛА.Посилання
Cunningham R, Murray A, Byrne JS, Hammond L, Barry M, Mehigan D, et al. Venous thromboembolism prophylaxis guideline compliance: a pilot study of augmented medication charts. Ir J Med Sci. 2015 Jun;184(2):469-74. doi: 10.1007/s11845-014-1148-6.
Decousus H, Quéré I, Presles E, Becker F, Barrellier MT, Chanut M, et al. Superficial venous thrombosis and venous thromboembolism: a large, prospective epidemiologic study. Ann Intern Med. 2010 Feb 16;152(4):218-24. doi: 10.7326/0003-4819-152-4-201002160-00006.
Barinov VE, Lobasov KV, Schastlivtsev IV. Prediktory razvitiya venoznikh tromboembolicheskikh oslozhneniy u operirovannykh patsiyentov iz gruppy visokogo riska [Predictors of the development of venous thromboembolic complications in operated patients at high risk]. Fenologiya. 2014,1:21-30. (in Russian).
Eklof B, Arfvidsson B, Kistner RL, Masuda EM. Indications for surgical treatment of iliofemoral vein thrombosis. Hematol Oncol Clin North Am. 2000 Apr;14(2):471-82. doi: 10.1016/s0889-8588(05)70146-5
Glotzbecker MP, Bono CM, Harris MB, Brick G, Heary RF, Wood KB. Surgeon practices regarding postoperative thromboembolic prophylaxis after high-risk spinal surgery. Spine (Phila Pa 1976). 2008 Dec 15;33(26):2915-21. doi: 10.1097/BRS.0b013e318190702a.
Kearon C, Akl EA, Comerota AJ, Prandoni P, Bounameaux H, Goldhaber SZ, et al. Antithrombotic therapy for VTE disease: Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines. Chest. 2012 Feb;141(2 Suppl):e419S-e496S. doi: 10.1378/chest.11-2301.
Hoang P, Wallace A, Sugi M, Fleck A, Pershad Y, Dahiya N, Albadawi H, Knuttinen G, Naidu S, Oklu R. Elastography techniques in the evaluation of deep vein thrombosis. Cardiovascular Diagnosis and Therapy. 2017. doi: 10.21037/cdt.2017.10.04
Partsch H. [Deep vein thrombosis--diagnosis and therapy]. Acta Med Austriaca. 1999;26(2):41-6. (in German).
Venger IK, Rusin VI, Kostiv SYa, Zarudna OI, Kostiv OI. Giperkoagulyatsinnyy sindrom rannego posleoperatsionnogo perioda – faktor venoznogo tromboembolizma [Hypercoagulant syndrome of the early postoperative period is a factor of venous thromboembolism]. Novosti Khirurgii. 2017;23(3):267-72. (in Russian).
Rusyn VI, Popovych YM, Korsak VV, Boldizhar PO, Nebylitsin YS. Khirurgicheskaya profilaktika tromboemboliy legochnoy arterii pri trombozakh glubokikh ven podkolennogo-bedrennogo segmenta [Surgical prevention of pulmonary embolism at the deep venous thrombosis of tibiopopliteal segment]. Novosti Khirurgii. 2013 Jul-Aug; Vol 21 (4): 118-124 (in Russian).
Maruschak E.A., Zubarev A.R., Demidova A.K. Metodologiya ultrazvukovogo issledovaniya venoznykh trombozov [A methodology for ultrasound studies of venous thrombosis]. Medical Council. 2015;(17):136- 143. DOI: https://doi.org/10.21518/2079-701X-2015-17-136-143 (in Russian).
Rusin VI, Korsak VV, Popovich YaM, Boldizhar PO, Boiko SO, Nebylitsyn YuS. Funktsionalnyi stan klubovoho kolektoru pry hostrykh ileofemoralnykh venoznykh trombozakh [Functional condition of the iliac collector in acute ileofemoral venous thrombosis]. Archive of clinical medicine. 2014;2(20):108-10. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).