МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ГЕСТАЦІЙНИХ ПЕРЕБУДОВ СУДИННОГО РУСЛА МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНІЙ АНЕМІЇ ВАГІТНИХ В АСПЕКТІ ХРОНІЧНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПОСЛІДУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.18.4.2019.7Ключові слова:
матково-плацентарна ділянка, спіральні артерії, віментин, залізодефіцитна анемія вагітнихАнотація
Відповідно до проведеного аналізу результатів власних досліджень автори встановили, що у матково-плацентарній ділянці при вагітності на фоні залізодефіцитної анемії ІІ-ІІІ ступенів відсутні адекватні гестаційні зміни у 60±0,1 % спіральних артерій, а недостатність венозного русла представлена різким зменшенням кількості вен до 4,4±0,22 на 1 мм2 площі гістологічного зрізу та ознаками венозного застою, переважно у проекції периферійних відділів плаценти. Вперше з метою оцінки гестаційної незрілості матково-плацентарної ділянки залежно від ступеня залізодефіцитної анемії в аспекті матково-плацентарної форми недостатності посліду, у дослідженні застосована методика імуногістохімічної візуалізації віментину у стінках судин у проекції прикріплення плаценти. Виявлені особливості імуноекспресії віментину в стінках спіральних артерій у спостереженнях з анемією вказували на збереження лейоміоцитів при неповній гестаційній трансформації артерій, а особливості концентрації віментину у стінках судин мікроциркуляторного русла відображали порушення процесів ангіогенезу та васкулогенезу у матково-плацентарній ділянці при залізодефіцитній анемії ІІ-ІІІ ступенів.Посилання
Benirschke K, Burton GJ, Baergen RN. Pathology of the human placenta. 2th ed. New York: Springer; 2011. 974 p.
Burton GJ, Fowden AL. The placenta: a multifaceted, transient organ. PhilosTrans R Soc Lond Ser BBiol Sci [Internet]. 2015[cited 2018 Dec 27]; 370(1663):20140066. Available from: https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rstb.2014.0066 DOI: 10.1098/rstb.2014.0066.
Cuffe JSM, Holland O, Salomon C, Rice GE, Perkins AV. Review: Placental derived biomarkers of pregnancy disorders. Placenta. 2017;54:104-10. doi: 10.1016/j.placenta.2017.01.119.
Pijnenborg R, Brosens I, Romero R. Placental Bed Disorders. Cambridge: Cambridge University Press. 2010; 301 p.
Tiulienieva OA, inventor; Bukovinian state med. academy of MoH of Ukraine, assignee. Diagnostic method of uterine-placental form of extrachoric type placental insufficiency. Patent of Ukraine № 2003043588; 2003 Oct 15.
Burton GJ, Fowden AL, Thornburg KL. Placental origins of chronic disease. Physiol Rev. 2016;96(4):1509- 65. doi: 10.1152/physrev.00029.2015.
Gaillard R, Eilers PH, Yassine S, Hofman A, Steegers EA, Jaddoe VW. Risk factors and consequences of maternal anaemia and elevated haemoglobinlevels during pregnancy: a population-based prospective cohort study. Paediatr Perinat Epidemiol. 2014;28(3):213-26. doi: 10.1111/ppe.12112.
Ferreira T, Rasband W. Image J . User Guide. New York: National Institute of Health. 2012; 187 p.
Hammer Ø. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.0. Reference manual. Oslo: Natural History Museum University of Oslo. 2013; 221 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).