ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ РОТАЦІЇ ПРОТЕЗА МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ВІДДАЛЕНОМУ ТРИРІЧНОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Автор(и)

  • O. I. Zakhartseva
  • Ya. M. Susak
  • L. Yu. Markulan

DOI:

https://doi.org/10.24061/213369

Ключові слова:

аугментаційна мамопластика, ротація протезів молочних залоз, профілактика, віддалені результати

Анотація

Ротація протезів молочної залози (РПМЗ) після аугментаційної мамопластики – маловивченне ускладнення пластичних операції. Частота РПМЗ достоменно не відома. Існують вказівки, що РПМЗ на 900 , яку вважають клінічно значимою, виникає від 0,9 % дo 14 %. Методи профілактики РПМЗ розробленні недостатньо. Мета: визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ при первинній аугментаційній мамопластиці (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Матеріал та методи: Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4 НМУ імені О.О. Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) – 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) – 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі – за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, модель Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Результати. Через рік після операції у групі П1 діагностований трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) – 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (р=0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 – 46 (30,3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відзначалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), р = 0,001. Висновок. Розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і дає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад 900 ) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики – 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, р<0,01.

Посилання

Mishalov VH, Khrapach VV, Markulan LYu, Zakhartseva OI, Khrapach OV. Rotatsiya endoproteziv molochnykh zaloz cherez rik pislya pervynnoyi auhumentatsiynoyi mamo plastyky [Rotation of mammary gland endoprostheses a year after primary augmentation mom plastics]. Khirurhiya Ukrayiny. 2018;1(65):70- 4. (in Ukrainian).

Brink RR. Sequestered fluid and breast implant malposition. Plast Reconstr Surg. 1996;98:679-84.

Colville RJ, McLean NR, Cross PA. True double capsules in oil-based (Trilucent) breast implants. Br J Plast Surg. 2002 Apr;55(3):270-1. DOI: 10.1054/bjps.2002.3813

Colville RJ, McLean NR, Cross PA. Double capsule or capsule within a capsule: is there a difference? Br J Plast Surg. 2003 Oct;56(7):724. DOI: 10.1016/s0007-1226(03)00372-2

Danino A, Rocher F, Blanchet-Bardon C, Revol M, Servant JM. Etude au microscope electronique a balayage des surfaces des implants mammaires a texturation poreuse et de leurs capsules. Description de l’effet «velcro» des protheses a texturation poreuse [A scanning electron microscopy study of the surface of poroustextured breast implants and their capsules. Description of the "velcro" effect of porous-textured breast prostheses]. Ann Chir Plast Esthet. 2001 Feb;46(1):23-30. (in French).

Baeke JL. Breast deformity caused by anatomical or teardrop implant rotation. Plast Reconstr Surg. 2002 Jun;109(7):2555-64; discussion 2568-9. DOI: 10.1097/00006534-200206000-00060

Panettiere P, Marchetti L, Accorsi D, Del Gaudio GA. Aesthetic breast reconstruction. Aesthetic Plast Surg. 2002 Nov-Dec;26(6):429-35. DOI: 10.1007/s00266-002-2054-2

Spear SL. Breast augmentation with reduced-height anatomic implants: the prosandcons. Clin Plast Surg. 2001 Jul;28(3):561-5.

Adams WP Jr. Breast deformity caused by anatomical or teardrop implant rotation. Plast Reconstr Surg. 2003 May;111(6):2110-1 author relply 2111-2. doi: 10.1097/01.PRS.0000057704.93273.17

Hahn M, Kuner RP, Scheler P, Freidel K, Hoffmann G, Madjar H, et al. Sonographic criteria for the confirmation of implant rotation and the development of an implant-capsule-interaction ("interface") in anatomically formed textured breast implants with texturised Biocell-surface. Ultraschall Med. 2008 Aug;29(4):399-404. doi: 10.1055/s-2007-963020

Heitmann C, Schreckenberger C, Olbrisch RR. A silicone implant filled with cohesive gel: advantages and disadvantages. Eur J Plast Surg. 1998;21:329-32. doi: https://doi.org/10.1007/s002380050110

Pandya AN, Dickson MG. Capsule within a capsule: an unusual entity. Br J Plast Surg. 2002 Jul;55(5):455-6. doi: 10.1054/bjps.2002.3864

Panettiere P, Marchetti L, Accorsi D. Rotation of anatomic prostheses: a possible cause of breast deformity. Aesthetic Plast Surg. 2004 Sep-Oct;28(5):348-53. doi: 10.1007/s00266-004-0068-7

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-24

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження