ЗМІНИ СТРУКТУРИ ТКАНИН ЯК ОСНОВА ВИБОРУ СПОСОБУ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГЕМОРОЮ

Анотація

Застосування електрозварювання дозволяє безкровно розділяти живі тканини, надійно перекривати судини. Завдяки цьому технологія успішно поширюється в хірургічних клініках. Однак зміни структури живих тканин, що їх викликає електрозварювальний струм, висвітлені недостатньо. Водночас знання цих змін важливе для розуміння хірургами можливостей технології, показань та протипоказань до її застосування. Мета: дослідити зміни структури стінок артерій діаметром до 2,0 мм, вен діаметром до 4,0 мм, жирової тканини та фасції при застосуванні основних режимів роботи апарата Патонмед® ЕКВЗ-300 з метою встановлення їх найбільшої ефективності при використанні електрозварювання в хірургічному лікуванні хронічного комбінованого геморою. Матеріал та методи. Упродовж 3 років операції з приводу комбінованого хронічного геморою виконали у 58 пацієнтів: 32 чоловіків, 26 жінок віком від 36 до 74 років. Операції проводили з використанням режимів електрозварювання, закладених у апарат Патонмед® ЕКВЗ-300. У 58 пацієнтів виявили 216 гемороїдальних вузлів, в тому числі ІІ ступеня 32, ІІІ ступеня 143, IV ступеня 41. Оперативне втручання полягало у виконанні гемороїдектомії, яку починали з мобілізації зовнішніх гемороїдальних вузлів, оскільки це давало можливість оцінити підшкірно-підслизовий кровоток у перехідній зоні. Перианальну дерму розсікали скальпелем до її нижнього краю. Подальші етапи оперативного втручання виконували з використанням електрозварювання. У перехідній зоні та у відхіднику мобілізацію здійснювали з використанням електрозварювання в режим розрізу (HL) коагуляції (LL), автоматичного зварювання (DА) у кількох варіантах потужності. Результати та обговорення. При високій щільності покривної фасції виділяли варикозно змінені вузли з застосуванням режиму HL-1. Виділити варикозно змінені вени вдавалось єдиним блоком, за контрольованого гемостазу. При значній руйнації покривної фасції, за наявності гроноподібного варикозного розширення гемороїдальних вузлів та їх тугому наповненні кров’ю, застосовували режим LL. Виділення одного вузла вимагало здійснення 9-12 заварювань у режимі HL-1 або 10-16 в режимі LL-5. Виділення одного вузла тривало, відповідно, 4,8±2,6 хвилини та 7,3 ± 3,8 хвилини. По краю перехідної зони мобілізацію здійснювали за допомогою тільки режиму LL. Електрозварювання в перехідній зоні тривало 4,5±3,5 хвилини. При обробці внутрішніх гемороїдальних вузлів гемостаз був повноцінним при застосуванні режиму LL-5 в 93,1 % спостережень, LL-4 – в 82,6 %, LL-3 – в 69 %. Тривалість виділення одного вузла – 11,4±4,6 хвилини. У 26 хворих при діаметрі гемороїдального вузла до 8 мм, відсутності суттєвого розширення вен в його проекції та збереженні зубчастої лінії застосували черезслизове зварювання шляхом дво-триразового подавання напруги. Ефективне коагулювання відзначили в разі застосування режиму LL-5 в 50% спостережень, DA-3 – 87,5 % DA-5 – 87,5 %. Шовну фіксацію як складову втручання застосовували в разі високого, більше 15 мм, або поширеного, більше 25,0 мм, сегменту випадіння. Як і при обробці внутрішніх гемороїдальних вузлів, найкраща ефективність гемостазу досягнули із застосуванням режиму LL-5 або режимів DA-3 та DA-5. Краї рани шкіри зводили окремими швами, або залишали відкритими. За даними морфологічного дослідження, електрозварювальне перекриття артерій та вен супроводжувалось коагуляційною зміною їх стінок з утворенням однорідного з’єднання в ділянці накладення електродів. Поза цією ділянкою зміни стінок судин за типом дистрофії не поширювались більше, ніж на 1мм від краю коагуляційних змін. Висновки. 1. Для розтину гіподерми шкіри і щільної покривної фасції перианальної області доцільно використовувати режим HL-1, в разі рихлої та насиченої гемороїдальними вузлами покривної фасції виконання операції на сухому полі з візуальною ідентифікацією всіх анатомічних утворень досягається при використанні режиму LL-5 2. Використання режиму LL-5 надало можливість контрольовано і безкровно виділити як зовнішні, так і внутрішні гемороїдальні вузли всіх розмірів та локалізацій, окрім перехідної зони, де, з огляду на необхідність мінімального периферійного термічного ураження, доцільне застосування режиму LL-3. 3. Режим DA-3 ефективний для здійснення черезслизового електрозварювання гемороїдального вузла ІІ ступеня, зварювання невеликого за обсягом (до 8,0 мм) гемороїдального вузла, який не має видимого стовпчика живлячих судин у своїй проекції над зубчастої лінією, а також при фіксації сегментів випадання слизової оболонки заднього проходу і прямої кишки довжиною до 20,0 мм. 4. Режим DA-5 дає змогу виконати черезслизове електрозварювання гемороїдальних вузлів ІІ-ІІІ ступеня, а також для підслизової коагуляції з одночасною фіксацією сегментів випадання слизової оболонки заднього проходу і прямої кишки довжиною більше 20,0 мм.