АНАТОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ХІРУРГІЧНОГО ДОСТУПУ ПРИ ПІЛОНІДАЛЬНІЙ ХВОРОБІ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.18.3.2019.13Ключові слова:
пілонідальна хвороба, пілонідальна кіста, діти, оперативне втручання, зовнішній анальний сфінктерАнотація
Мета: визначити основні анатомічні орієнтири при виконанні доступу в ході радикального оперативного втручання з приводу пілонідальної хвороби. Матеріали і методи: у дослідженні виконано обстеження 10 трупів дітей, які прижиттєво не мали патології перианальної ділянки та малого тазу. Вік дітей – від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Тканини, що досліджувались, фіксовані в 10 % розчині нейтрального формаліну протягом 24-48 годин, зневоднені. Гістологічні поперечні зрізи забарвлені гематоксиліном та еозином та за ван Гізоном. Результати дослідження: при обстеженні гістологічної структури та морфометрії зовнішнього сфінктеру заднього проходу встановлено, що площа поперечного перетину пучків м’язових волокон у зовнішньому сфінктері може значно варіювати залежно від кількості м’язових волокон, що його складають, від статури дитини. Також визначені анатомічні співвідношення розмірів зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Відповідно до морфометрії, зовнішній сфінктер заднього проходу має еліпсоподібну форму, витягнуту у передньо-задньому напрямку із переважанням каудального компонента. Тобто середні розміри підшкірної порції зовнішнього сфінктера, розташованих на, 3`, 6`, 9` та 12` у положенні на спині, становить відповідно 18,45±0,21 мм, 26,68±0,68 мм, 18,45±0,21 мм, 23,91±0,36 мм. Висновок. 1. Виконання радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей потребує більш детального вивчення, оскільки емпіричні рекомендації щодо їх виконання створюють небезпеку порушення функціонування організму за рахунок пошкодження важливих анатомічних структур перианальної ділянки. 2 .Дистальну межу розрізу при видаленні пілонідальної кісти варто змістити не на 2,0 см від краю анального кільця, а на 3,0 см, оскільки існує ризик пошкодження частини сфінктерного апарату відхідника.Посилання
Cema EV. Rak pilonidal'noj kisty (obzor literatury) [Rak pilonidal'noy kisty (obzor literatury)]. Onkologicheskaja koloproktologija. 2012;(2):10-25. (in Russian).
Anderson A. Hair extracted from an ulcer. Boston Med. Surgical Journal. 1847;36(4):74-6.
Abo Gali Mohammad Suf'jan Assad. Puti optimizacii mestnogo lechenija ostrogo nagnoenija jepitelial'nogo kopchikovogo hoda [Ways to optimize the local treatment of acute suppuration of the epithelial coccygeal passage] [dissertation abstract]. Harkov: HNMU; 2005. 20 p. (in Russian).
Bascom J. Pilonidal disease: origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment. Surgery. 1980 May;87(5):567-72.
Karydakis GE. Easy and successful treatment of pilonidal sinus after explanation of its causative process. Aust N Z J Surg. 1992 May;62(5):385-9. doi: 10.1111/j.1445-2197.1992.tb07208.x
Steele SR, Perry WB, Mills S, Buie WD; Standards Practice Task Force of the American Society of Colon and Rectal Surgeons. Practice parameters for the management of pilonidal disease. Dis Colon Rectum. 2013 Sep;56(9):1021-7. doi: 10.1097/DCR.0b013e31829d2616.
Nichol PF, Rollins II MD, Muratore CS. Fundamentals of Pediatric Surgery. 2th ed. Switzerland: Springer; 2017. 935 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
