КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОШИРЕНОГО ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.18.2.2019.3Ключові слова:
гострий перитоніт, діагностика, прогнозування ускладнень, санація, дренажний пристрійАнотація
У статті наведені дані щодо комплексної діагностики і прогнозування ускладнень у разі гострого перитоніту, а також метод санації очеревинної порожнини, засновані на застосуванні напрацьованих методів. Показано, що визначення співвідношення ширини зони розсіювання зміненою і незміненою очеревиною лазерного променя може слугувати обʼєктивним критерієм діагностики поширеності перитоніту. Наведена шкала для прогнозування ускладнень за гострого перитоніту, яка відрізняється простотою і значною інформативністю та дає підставу обґрунтовано виділяти групи низького, середнього і високого ризику виникнення післяопераційних ускладнень, а проведення прогнозування в два етапи дає змогу диференційовано застосовувати профілактичні заходи впродовж проведення передопераційного підготування, субопераційно і протягом післяопераційного лікування. Описаний метод санації, який полягає у введенні в очеревинну порожнину багатопросвітного санаційно-дренажного пристрою, що дає змогу значно покращити лікування хворих на гострий перитоніт.Посилання
Andryushchenko VP, Fedorenko ST, Andryushchenko DV. Hostryy hniynyy poshyrenyy perytonit: providni komponenty suchasnoyi khirurhichnoyi taktyky [Acute purulent diffuse peritonitis: the leading components of themodern surgical approach]. Clinical anatomy and operative surgery. 2012;11(2):91-3. (in Ukrainian).
Krivoruchko IA, Antonova MS. Ranni ta pizni uskladnennia pry likuvanni khvorykh na abdominalnyi sepsys [Early and late complications in the treatment of patients with abdominal sepsis]. Kharkiv surgical school. 2016;2:56-60. (in Ukrainian).
Polyansʹkyy IYu, Hrynchuk FV, Andriyetsʹ VV, Maksym'yuk VV, Brodovsʹkyy SP, Voytiv YaYu. Klasyfikatsiia hostroho perytonitu [Classification of acute peritonitis]. Clinical anatomy and operative surgery. 2012;11(2):68-70. doi: https://doi.org/10.24061/165593 (in Ukrainian).
Germer CT, Eckmann C. [Peritonitis]. Chirurg. 2016 Jan;87(1):3-4. doi: 10.1007/s00104-015-0118-5. (in German).
Baba Guru Prasad N, Bhaskar Reddy KV. A study of acute peritonitis: evaluation of its mortality and morbidity Int Surg J. 2016;3(2):663-8. doi: 10.18203/2349-2902.isj20161140
van Ruler OM, Boermeester MA. Surgical treatment of secondary peritonitis : A continuing problem. Chirurg. 2017 Jan;88(Suppl 1):1-6. doi: 10.1007/s00104-015-0121-x.
Grynchuk FV. Nova shkala dlia otsiniuvannia komorbidnosti v nevidkladnii abdominalnii khirurhii [New scale for assessing comorbidity in emergency abdominal surgery]. Art of Medicine. 2018;4(8):55-7. (in Ukrainian).
Grynchuk AF. Kompleksna diahnostyka i prohnozuvannya perebihu hostroho perytontu [Complex Diagnostics And Acute Peritonitis Prognosis]. Art of Medicine. 2018;4(8):52-55. (in Ukrainian).
Linder MM, Washa H, Feldmann U. Der Mannheimer Peritonitis-Index [The Mannheimer peritonitis index]. Chirurg. 1987;58(2):84-92. (in German).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).