МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУДОВИ СТРОМИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

Анотація

Шлунково-кишковий тракт при недиференційованій дисплазії сполучної тканини неминуче залучається до патологічного процесу. Встановлено збільшення частоти клінічних прояв з боку захворювань підшлункової залози, особливо її ендокринної частини, але морфологічні зміни будови підшлункової залози при НДСТ не наведено. Мета дослідження: встановити морфологічні зміни строми підшлункової залози щурів з експериментальною недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Матеріал і методи. У якості експериментальної моделі недиференційованої дисплазії сполучної тканини обрана модель внутрішньоплідного введення антигену. Об’єктами дослідження стали 132 підшлункові залози білих лабораторних щурів. Досліджуваних тварин розподіляли на три групи: перша група – інтактні щури; друга – контрольні щури, яким вводили 0,05 мл фізіологічного розчину; третя – щури, яким вводили внутрішньоплідно у міжлопаткову ділянку 0,05 мл інактивованої спліт-вакцини Ваксигрип. Під час роботи з експериментальними тваринами керувалися Європейською конвенцією із захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях (Страсбург, 18.03.86). Для оглядової мікроскопії застосовували забарвлення гематоксиліном та еозином. Виявлення PNA+-лімфоцитів проводили із застосуванням лектину арахісу (PNA). Увесь комплекс глікозаміногліканів виявляли розчином альціанового синього при рН 2,6 з критичною концентрацією МgСІ2 0,2М. Обробку отриманих числових результатів проводили за допомогою статистичних методів. Порівнювані результати вважали такими, що достовірно відрізняються при р<0,05. Результати. У щурів, які внутрішньоутробно отримали антиген, відзначено збільшення загальної кількості лімфоцитів, що призводить до зміни мікрооточення та клітинного складу сполучної тканини зі збільшенням фібробластів і зменшенням фіброцитів. Як наслідок, відбуваються зміни синтетичної активності клітин, що супроводжуються дисбалансом у накопиченні глікопротеїнів, глікозаміногліканів і вуглеводних залишків у сполучній тканині підшлункової залози та зниженням секреторної активності в ацинарних клітинах. Висновки. У тварин з експериментальною недиференційованою дисплазією сполучної тканини встановлено достовірне збільшення відносної площі сполучної тканини з 1-ї по 14-у добу життя, площа, яку займає екзокринна частина, на 4 % зменшена у новонароджених щурів порівняно з контрольною групою. На тлі зменшення відносної площі екзокринної частини у експериментальних тварин збільшується загальний вміст лімфоцитів у сполучній тканині підшлункової залози з 1-ї по 7-у добу життя. Серед лімфоцитів у експериментальних тварин збільшується вміст PNA+-лімфоцитів,  при цьому збільшується кількість фібробластів при зменшенні вмісту фіброцитів.