ПОКАЗНИКИ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ЖІНОК ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.18.1.2019.2Ключові слова:
гормони, плацентарний комплекс, багатоплідна вагітністьАнотація
Багатоплідна вагітність на сьогодні трапляється значно частіше в 1,4-2,6 % випадків у сім’ях, де батьки з багатоплідної родини, при цьому вирішальну роль відіграє генотип матері. За останні 1015 років значно підвищилася кількість безплідних пар, що призводить до застосування допоміжних репродуктивних технологій та зростання кількості багатоплідної вагітності. Поряд з цим багатоплідна вагітність асоціюється з підвищенням кількості ускладнень, що супроводжуються з раннього триместру гестації до пологів. Вагомими ускладненнями на різних термінах гестації у жінок цієї групи є: невиношування вагітності, плацентарна дисфункція, синдром фето-фетальної трансфузії (СФФТ), антенатальна загибель плодів, дискордантний ріст близнюків. Доведено кореляційний зв’язок між перебігом багатоплідної вагітності та динамікою рівня гормонів фетоплацентарного комплексу. Згідно з отриманими даними, у вагітних з багатоплідною вагітністю рівень прогестерону знижувався на 80 % від вихідного рівня при одноплідній вагітності: це призводить до підвищення ризику передчасних пологів. Зміни показників прогестерону чи плацентарного лактогену хоч би на 10% від показників норми при одноплідній вагітності слід розцінювати як розвиток плацентарної дисфункції. Моніторинг з ранніх термінів вагітності дасть змогу диференційно підходити до ведення вагітності, пологів, сприяючи зниженню перинатальної захворюваності та смертності у жінок з багатоплідною вагітністю. Ретельне ведення таких вагітних, діагностика гормонального фону в антенатальному періоді запобігатиме розвитоку (передчасних пологів, анемії, гестози, затримки розвитку плодів). Рівень гормонпродукуючої функції фетоплацентарного комплексу при багатоплідній вагітності може слугувати діагностичним критерієм для поглибленого вивчення проблем антенатального догляду при багатоплідній вагітності, а також спрогнозувати розвиток гестаційних ускладнень під час вагітності та пологів.Посилання
Ehorova AT, Bazyna MY, Kyrychenko AK. Fetoplatsentarnaya nedostatochnostʹ: klynycheskye y morfolohycheskye aspekty [Placental insufficiency: clinical and morphological aspects]. Krasnodarsk; 2009. 43 p. (in Russian).
Rets YuV. Gormonalno gistometricheskie korrelyatsii pri khronicheskoy platsentarnoy nedostatochnosti [Hormonal histometric correlations in chronic placental insufficiency]. Problems of Gynecology, Obstetrics and Perinatology. 2008;7(1):12-15 (in Russian).
Davydenko IS, Pishak VP, Kolomoietsʹ MYu, Sydorchook IY, Pishak OV, Kurtchenko IF. Apoptoz u klitynakh matkovo-platsentarnoyi dilyanky pry zalizodefitsytniy anemiyi vahitnykh [Apoptosis in cells of the utero-placental region in iron-deficiency anemia of gravidas]. Clinical Anatomy and Operative Surgery. 2006;5(1):13-9. (in Ukrainian).
Kalinovska IV. Doslidzhennia rivnia platsentarnoho α1-mikrohlobulinu v materynskii syrovattsi krovi pry platsentarnii formi fetoplatsentarnoi nedostatnosti u rizni terminy vahitnosti [Studies of placental α1-microglobulin in maternal serum with placental form of placental insufficiency at different stages of pregnancy]. The Odessa Medical Journal. 2006;2:53-55 (in Ukrainian).
Filippov OS, Kazantseva AA. Prognosticheskaya znachimost razlichnykh metodov diagnostiki fetoplatsentarnoy nedostatochnosti [Prognostic significance of various methods for diagnosing fetoplacental insufficiency]. Problemy reproduktsii. 2007;3:60-3 (in Russian).
Chepka JL. Prohnozuvannya fetoplatsentarnoyi nedostatnosti na osnovi statystychnoho bahatofaktornoho kompyuternoho analizu [Prognosis of a fetoplacental insufficiency based on statistical multifactory computer analysis]. Ukrayinsʹkyy medychnyy chasopys. 2003;1:105-8. (in Ukrainian).
Blickstein I, Keith LG, editors. Multiple pregnancy, epidemiology, gestation and perinatal outcome, 2nd ed. London: Taylor and Francis; 2005. p. 976
Dashkevych VYe, Yanyuta SM. Platsentarna nedostatnistʹ: suchasni aspekty patohenezu, diahnostyky, profilaktyky ta likuvannya [Placental insufficiency: modern aspects of pathogenesis, diagnosis, prevention and treatment]. Mystetstvo likuvannya. 2011;4:20-36. (in Ukrainian).
Benirschke K, Kaufmann Р, Baergen RN. Pathology of the Human Placenta. NewYork: Springer. 2016; 1050 p.
Burlacu A. Regulation of apoptosis by Bcl-2 family proteins. J Cell Mol Med. 2003 Jul-Sep;7(3):249-57.
Besyedin VM, Doroshenko-Kravchyk MV. Stan hormonalʹnoyi funktsiyi platsenty u nemolodykh pershorodyachykh, mozhlyvosti kompleksnoyi terapiyi fetoplatsentarnoyi nedostatnosti [he state of hormonal function of the placenta in the elderly first-born, the possibilities of complex therapy of fetoplacental insufficiency]. Visn. nauk. doslidzhenʹ. 2004;2(35):227-9. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).