ГІГАНТСЬКА ІНВЕРТОВАНА ПАПІЛОМА ШНАЙДЕРА З ПРОРОСТАННЯМ В ПРИНОСОВІ ПАЗУХИ ТА НОСОГЛОТКУ

Автор(и)

  • O. H. Plaksyvyy
  • I. V. Kalutskyy
  • O. O. Mazur
  • I. V. Bulko

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.18.1.2019.13

Ключові слова:

інвертована перехідно-клітинна папілома, приносові пазухи, носоглотка, операція

Анотація

Інвертована перехідно-клітинна папілома (папілома Шнейдера) — рідкісна доброякісна пухлина, що складає близько 0,5 % всіх новоутворень носа. Зазвичай одностороння, рецидиви пухлини можуть виникати через 5-10 років. Приблизно у 5 % хворих інвертована перехідно-клітинна папілома здатна перетворюватися на рак після довголітнього доброякісного перебігу. Ці пухлини мають деструктивний ріст, рецидивують та малігнізуються. В статті наведено випадок з клінічної практики. Хворий поступив з діагнозом: правобічний хронічний поліпозний синуїт. При огляді права половина носа заповнена поліпоподібними утвореннями, при задній риноскопії визначається утворення, подібне гігантському хоанальному поліпу. Особливістю утворення в носоглотці була горбкуватість, дольчата поверхня, тому було вирішено провести ендоскопію носоглотки через ліву половину носа для кращої візуалізації та взяття біопсії. Результат гістологічного дослідження – інвертована перехідно-клітинна папілома. Хворому проведено КТ біляносових пазух: праву половину носової порожнини виповняє об’ємне утворення м’яко-тканинної щільності, яке пролабує у праву гайморову пазуху, яке супроводжується руйнуванням кісткових трабекул і випинанням стінок лабиринта і заповнює праву фронтальну пазуху. Під в/в комбінованим наркозом з інтубацією трахеї проведено гайморотомію справа за Денкером. Пухлиноподібне утворення видалено єдиним блоком. Права половина носа, порожнина гайморової і решітчастої пазухи та носоглотка утворюють єдину порожнину. Ускладнень під час операції не було. Видалене новоутворення відправлене на патогістологічне дослідження. Результат патогістологічного дослідження видаленої пухлини – інвертована папілома. Особливістю даного клінічного випадку є рідкість патології, гігантські розміри новоутворення, проростання інвертованої папіломи в гайморову, решітчасту пазухи та носоглотку, видалення новоутворення єдиним блоком, мінімальна крововтрата під час операції, відсутність ускладнень.

Посилання

Abyzov RA. Onkootolarynholohiya. Lektsiyi [Oncootolaryngology. Lectures]. Kyiv: Knyha plyus; 2001. 267 p. (in Ukrainian).

Kitsera OO. Klinichna otolarynholohiya [Clinical otolaryngology]. Lʹviv:Kvadrat; 2006. 531 p. (in Ukrainian).

Lukach E, Serezhko YU, Ternytsʹka YU. Pukhlyny nosa ta paranazalʹnykh synusiv [Tumors of the nose and paranasal sinuses]. Rynolohiya. 2006;4: 3-13. (in Ukrainian).

Paches AI. Opukholi golovy i shei [Tumors of the head and neck]. Moscow: Meditsina. 1983. 416 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-23

Номер

Том 18 № 1 (2019)

Розділ

Короткі повідомлення

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).