ОСОБЛИВОСТІ ТОПОГРАФІЇ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ЗА ДАНИМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ В РЕЖИМІ 3D-COR

Анотація

Результати численних клінічних та морфологічних досліджень структур гепатобіліарної зони засвідчують, що розміри та положення позапечінкових жовчовивідних протоків мають значну варіабельність, але вважаються нормою, якщо не спричиняють розвитку патологічних змін чи процесів. Серед описаних у науковій літературі варіантів є й такі, що можна вважати аномаліями розвитку, оскільки їх рідко виявляють при обстеженні (варіанти індивідуальної норми). При цьому більшість дослідників наголошують, що варіанти розташування та злиття позапечінкових жовчних протоків є особливо важливими в практичній діяльності абдомінальних хірургів і можуть призводити до пошкоджень протоків і судин печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки. Частота інтраопераційного ушкодження жовчних шляхів збільшилася у 5 разів після широкого впровадження лапароскопічних технологій та, за повідомленнями різних дослідників, сьогодні сягає від 2 до 12%. За даними літератури, не більше 48% випадків можна розглядати як типову анатомію, описану в різних посібниках (впадіння міхурової протоки під кутом в зовнішню стінку  загальної печінкової протоки). Згідно з клінічною класифікацією Ruge є 3 основні типи злиття міхурової протоки із загальною печінковою: міхурова протока впадає у праву бокову поверхню печінкової протоки під гострим кутом; довга міхурова протока розташована паралельно відносно загальної печінкової впродовж 1-5 см; міхурова протока спірально обходить загальну печінкову і з’єднується з нею по задній чи лівій боковій поверхні. У решти випадків трапляються одиночні та парні додаткові сегментарні протоки, довша від звичної норми загальна жовчна протока, відхилення від «нормального» місця впадіння міхурової протоки в загальну жовчну. Проаналізовано 20 томограм пацієнтів обох статей (11 чоловіків, 9 жінок) зрілого віку без патології гепатобіліарної системи на комп’ютерному томографі Siemens Somatom Emotion 16. Проведений аналіз комп’ютерних томограм органів гепатобіліаної зони допоміг дослідити особливості топографії позапечінкових жовчних шляхів та виявити 4 варіанти впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку (впадіння міхурової протоки під кутом в зовнішню стінку загальної печінкової протоки; паралельне розташування міхурової протоки; спіральне розташування міхурової протоки; впадіння міхурової протоки в праву печінкову протоку). Різні варіанти розвитку міхурової протоки можна ефективно візуалізувати за допомогою методу комп’ютерної томографії в режимі 3D cor. Аналіз морфометричних показників позапечінкових жовчних шляхів, за даними опрацьованих КТобстежень, засвідчив, що в осіб різної статі зрілого віку без патології гепатобіліарної системи довжина міхурової протоки коливалась в межах 7,3-42,71 мм. У жінок старших 36 років довжина міхурової протоки збільшується. Міхурова протока ширша в осіб жіночої статі. З віком, як у чоловіків, так і у жінок, ширина міхурової протоки додатково  зростає в середньому на 27,5% та 15% відповідно. Кут впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку характеризується значною варіабельністю і зменшується з віком як у чоловіків, так і у жінок.