CИНДРОМ ПРОТЕЇНМАЛЬНУТРИЦІЇ У ХВОРИХ ПІСЛЯ БІЛІОПАНКРЕАТИЧНОГО ШУНТУВАННЯ В МОДИФІКАЦІЇ HESS-MARCEAU

Автор(и)

  • O. Yu. Usenko
  • I. M. Todurov
  • O. V. Perekhrestenko
  • O. O. Kalashnikov
  • S. V. Kosiukhno
  • O. I. Plehutsa
  • O. V. Shchytov

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.1.2018.5

Ключові слова:

ожиріння, біліопанкреатичне шунтування в модифікації Hess-Marceau, синдром протеїнмальнутриції

Анотація

Морбідне ожиріння – це хронічне захворювання, яке призводить до прогресування супутніх захворювань, соціально-економічних проблем, зниження якості життя та більш ранньої смерті. Порівняно з консервативним лікуванням ожиріння застосування баріатричної хірургії призводить до більшої втрати надлишкової ваги тіла і кращих показників ремісії діабету 2 типу та метаболічного синдрому. Синдром протеїнмальнутриції, з його класичними симптомами, є найбільш серйозним ускладненням біліопанкреатичного шунтування (БПШ). Мета роботи - вивчити частоти виникнення синдрому протеїнмальнутріції у хворих після БПШ в модифікації Hess-Marceau, можливі причини розвитку та проаналізувати результати лікування. Пацієнтам з морбідним ожирінням (100 осіб) виконано БПШ в модифікації Hess-Marceau. Середній вік хворих становив 45±8,2 роки – від 29 до 64 років (40 чоловіків та 60 жінок). Середня маса тіла до операції - 157,8±26,1 кг (від 106 до 246 кг), середнє значення надлишку маси тіла – 91,8±21,6 кг (від 46 до 169 кг), середнє значення індексу маси тіла (ІМТ) до операції – 52,8±7,2 кг/м2 (від 40 до 75,4 кг/м2). Синдром протеїнмальнутриції виник у 12 (12%) хворих у термін 9–24 місяці після оперативного втручання. Лікування всіх пацієнтів починали із проведення консервативної терапії. Показами до хірургічного лікування означеного ускладнення вважали тяжкий стан хворого під час госпіталізації до клініки, зумовлений системними метаболічними порушеннями та поліорганною недостатністю, недостатній чи нестійкий ефект консервативної терапії, повторний розвиток (другий епізод) синдрому протеїнмальнутриції після успішного курсу первинної консервативної терапії. Хірургічне лікування проведено 7 (58,3%) хворим, шляхом формування додаткового проксимального тонко–тонкокишкового анастомозу бік в бік. Загальна довжина тонкої кишки у хворих з синдромом протеїнмальнутриції становила в середньому – 622±91,5 см, довжина аліментарної петлі – 282±35,1 см, біліопанкреатичної петлі – 339±71,7см загальної петлі – 100 см. Натомість у хворих без протеїнмальнутриції загальна довжина тонкої кишки в середньому – 568±92,3 см, довжина аліментарної петлі – 269±35,3 см, біліопанкреатичної петлі – 298±71,9 см, загальної петлі – 100 см. Розвиток синдрому не залежав від поточного ІМТ після БПШ та стартових довжин аліментарної, загальної та біліопанкреатичної петель. Cиндром протеїнмальнутриції виник у пацієнтів зі зниженим комплаенсом та був залежним від індивідуального адаптивного потенціалу клубової кишки. Причини виникнення означеного синдрому потребують подальшого вивчення.

Посилання

Fried M, Yumuk V, Oppert JM, Scopinaro N, Torres A, Weiner R, et al. Interdisciplinary European Guidelines on Metabolic and Bariatric Surgery. Obes Surg. 2014;24(1):42-55.

Gloy VL, Briel M, Bhatt DL, Kashyap SR, Schauer PR, Mingrone G, et al. Bariatric surgery versus nonsurgical treatment for obesity: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ. 2013;22:347:f5934.

Hess DS, Hess DW, Oakley RS. The Biliopancreatic diversion with the duodenal switch: results be-yond 10 years. Obes Surg. 2005;15(3):408-16.

Angrisani L, Santonicola A, Iovino P, Formisano G, Buchwald H, Scopinaro N. Bariatric Surgery Worldwide 2013. Obes Surg. 2015;25(10):1822-32.

Marceau P, Biron S, Marceau S, Hould FS, Lebel S, Lescelleur O, et al. Biliopancreatic Diversion – Duodenal Switch: Independent Contributions of Sleeve Resection and Duodenal Exclusion. Obes Surg. 2014;24(11):1843-49.

Baltasar A, del Rio J, Escrivá C, Arlandis F, Martínez R, Serra C. Preliminary Results of the Duo-denal Switch. Obes Surg. 1997;7(6):500-04.

Suárez Llanos JP, Fuentes Ferrer M, Alvarez-Sala-Walther L, García Bray B, Medina González L, Bretón Lesmes I, et al. Protein malnutrition incidence comparison after gastric bypass versusbiliopancreatic diversion. Nutr Hosp. 2015;32(1):80-6.

Biertho L, Lebel S, Marceau S, Hould FS, Lescelleur O, Moustarah F, et al. Perioperative complications in a consecutive series of 1000 duodenal switches. Surg Obes Relat Dis. 2013;9(1);63-8.

Sekhar N, Gagner M. Complications of laparoscopic biliopancreatic diversion with duodenal switch. Curr Surg. 2003;60(3):279-80.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-22

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження