ДОПЛЕРОМЕРТИЧНА КАРТИНА ЕКСТРАЕМБРІОНАЛЬНОГО КРОВОТОКУ В РАННЬОМУ ТРИМЕСТРІ ГЕСТАЦІЇ НА ТЛІ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.1.2018.2Ключові слова:
плацентарна дисфункція, кровотік, яєчникова артерія, міжворсинчастий простір, запальні захворювання жіночих статевих органів, індекс васкуляризації, індекс кровотокуАнотація
Одним із основних ускладнень під час раннього ембріогенезу і плацентації є плацентарна дисфункція. Під впливом різноманітних факторів, а саме інфекційних, які залежно від біологічної специфіки негативно впливають на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти, що, у свою чергу, призводить до порушення функції плацентарного комплексу та гестаційних ускладнень під час вагітності. Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв’язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті для оцінки функціонального стану фето-плацентарного комплексу (ФПК) на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на фоні запальних захворювань ЖСО нами визначено доплерометричну картину особливостей кровотоку (яєчникова артерія, міжворсинчастий простір) у жінок основної та контрольної груп. Згідно з поставленою метою проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. До основної групи зараховано 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок, практично здорових. Отримання нових даних про механізми регуляції кровообігу в яєчниковій артерії та міжворсинчастому просторі на етапі формування плацентарного комплексу при фізіологічній і ускладненій вагітності допоможе доповнити питання патогенезу розвитку та профілактики плацентарної дисфункції.Посилання
Benirschke K, Kaufmann Р, Baergen RN. Pathology of the Human Placenta. New York: Springer; 2016. 1050 p.
Dashkevych VYe, Yanyuta SM, Kolomiichenko TV. Platsentarna nedostatnistʹ: suchasni aspekty patohenezu, diahnostyky, profilaktyky ta likuvannya [Placental insufficiency: modern aspects of pathogenesis, diagnosis, prevention and treatment.]. Mystetstvo likuvannya. 2004;4:22-5.
Kravchenko YeV. Otsenka efektyvnosti medykamentoznoyi korektsiyi matkovo-platsentarnoyi i plodovoplatsentarnoyi form dysfunktsiyi platsenty [Evaluation of the effectiveness of the drug correction of the placental and placenta-fetal placental dysfunctional placenta]. Zdoroviye zhenshiny. 2016;9:45-6.
Medvedev MV. Dopplerovskoye issledovaniye matochno-platsentarnogo i plodovo-platsentarnogo krovotoka. Klinicheskoye rukovodstvo po ul'trazvukovoy diagnostike [Doppler study of uteroplacental and placental-placental blood flow. Clinical guidelines for ultrasound diagnostics.]. Moscow: Vidar; 2006. Volume 2; p. 256-79.
Tsynzerlynh VA. Perynatalʹnye ynfektsyy. (Voprosy patoheneza, morfolohycheskoy dyahnostyky y klynykomorfolohycheskykh sopostavlenyy). Praktycheskoe rukovodstvo [Perinatal infections. (questions of pathogenesis, morphological diagnosis and clinical and morphological comparisons). Practical guidance.]. St. Petersburg: Élby SPb; 2012. P. 352.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
