ЗАСТОСУВАННЯ МІНІІНВАЗИВНОГО ДРЕНУВАННЯ ОБМЕЖЕНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ РІДИННИХ СКУПЧЕНЬ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ГОСТРІЙ ХІРУРГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ

Автор(и)

  • S. V. Malyk
  • M. V. Bezruchko
  • R. B. Lysenko
  • O. S. Osipov
  • V. S. Drabovskyi

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.4.2017.104

Ключові слова:

обмежені рідинні скупчення черевної порожнини, способи дренування

Анотація

Представлений досвід лікування 53 пацієнтів з обмеженими рідинними скупченнями черевної порожнини. 34 пацієнти, яким дренування проводили шляхом відкритої лапаротомії або лапароскопічно з накладанням карбоксиперитонеуму; 19 пацієнтам застосовували спосіб дренування, розроблений в клініці. Порівнюючи результати, встановили, що ефективність розробленого способу дренування достовірно не відрізняється від загальноприйнятих методів та становив 94,7%. Розвиток післяопераційних ускладнень у пацієнтів І групи констатовано у 11,8% випадках, тоді як у ІІ групі цей показник становив 5,3%. Тривалість стаціонарного лікування у І групі становила 14,5±1,5 діб, тоді як у ІІ групі він був достовірно меншим (9±1,5 діб). Отже, застосування запропонованого способу є ефективним у 94,7% випадків та за своєю ефективністю не поступається дренуванню з відкритого лапаротомного доступу чи лапароскопічно з накладанням карбоксиперитонеуму; дозволяє зменшити частоту післяопераційних ускладнень та тривалість стаціонарного лікування цих пацієнтів.

Посилання

Andreev AV, Prikhodko AG, Avakimian VA. Ultrazvukovaia diagnostika i miniinvazivnye metodi lecheniia oslozhnenii rannego posleoperatcionnogo perioda pri zabolevanii pecheni i zhelchnykh protokov [Ultrasonic diagnostics and minimally invasive methods of treatment of complications of the early postoperative period with liver and bile duct disease]. Analy khirurgicheskoi gepatologii. 2014;13(3):20-4. (in Russian).

Kriger AG, Shurkalin BK, Glushkov PS. Diagnostika i lechenie posleoperatcionnykh vnutribriushnykh oslozhnenii [Diagnosis and treatment of postoperative intraabdominal complications]. Khirurgiia. 2005;3:21-4. (in Russian).

Moshkivskiy GYu. Rol cherezshkіrnikh vtruchan pіd kontrolem ultrazvukovogo doslіdzhennia u lіkuvannі pozaorgannikh pіsliaoperatcіinikh obmezhenikh skupchen rіdini [The Role Of Percutaneous Interventions Under The Control Of Ultrasound Examination In The Treatment Of Postoperative Extraorgans Limited Clump Of Fluid]. Klinicheskaia khirurgiia. 2010;8:45-50. (in Ukrainian).

Savelev VS, editor. Rukovodstvo po neotlozhnoi khirurgii organov briushnoi polosti [Manual for emergency surgery of the abdominal cavity]. Moscow: Trida-Kh; 2006. 640 p. (in Russian).

Hsieh CH, Wang YC, Yang HR, Chung PK, Jeng LB, Chen RJ. Retroperitoneal abscess resulting from perforated acute appendicitis: analysis of its management and outcome. Surg Today. 2007;37(9):762-7.

Gervais DA, Brown SD, Connolly SA, Brec SL, Harisinghani MG, Mueller PR. Percutaneous imaging-guided abdominal and pelvic abscess drainage in children. Radiographics. 2004;24(3):737-54.

Опубліковано

2017-11-23

Номер

Том 16 № 4 (2017)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).