ПРЕНАТАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ВЕН ПЕЧІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.14.2.2015.8Ключові слова:
ворітна печінкова вена, пупкова вена, печінкові вени, пренатальний період, людинаАнотація
За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток вен печінки у пренатальному періоді онтогенезу людини. Описано топографоанатомічні взаємовідношення гілок ворітної печінкової вени, пупкової вени і печінкових вен та особливості їх будови упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що впродовж зародкового періоду розвитку пупкова вена відносно інших судин печінки є найбільшою за діаметром. В кінці передплодового періоду розвитку внутрішньопечінкова топографія пупкової вени та її гілок набувають рис дефінітивної будови. Відзначено те, що кінцеві гілки пупкової та ворітної печінкової вени упродовж всього пренатального періоду не доходили до країв органа. А це свідчить про те, що розвиток судин продовжується після народження.Посилання
Akhtemiichuk YuT. Perynatalna anatomiia yak napriam naukovykh doslidzhen [Perinatal anatomy as the direction of scientific researches]. In: Anatomic and Surgical aspects of pediatric gastroenterology: materials of 2nd Scientific Symposium. Chernivtsi, 2010; 5-7 (in Ukrainian).
Kochmar MYu. Topohrafo-anatomichna kharakterystyka venoznykh sudyn pechinky u plodiv liudyny [Topographic and anatomic characteristics of the veins of the liver in human fetuses]. In: Current issues of morphology, scientific works of the 3rd National Congress of anatomists, histologists, embryologists and topographicanatomists. Ternopil, 2002; 165-166 (in Ukrainian).
Kulakov VI, Bakharev VA, Fanchenko ND. Sovremennye vozmozhnosti i perspektivy vnutriutrobnogo obsledovaniya ploda [Modern possibilities and prospects of intrauterine examination of the fetus]. Russian medical journal. 2002; 5: 3-6 (in Russian).
Minkov IP. Monitoring vrozhdennykh porokov razvitiya, ikh prenatalnaya diagnostika, rol v patologii u detey i puti profilaktiki [Monitoring of congenital malformations, its prenatal diagnosis, role in pathology in children and ways of prevention]. Perinatology and pediatrics. 2000; 1: 8-13 (in Russian).
Aubrey Milunsky MB, Milunsky MJ. Genetic disorders and the fetus, diagnosis, prevention and treatment. Sixth. Edition. 2009; 1120-1128.
Hashimoto Masao, Beck Yoshifumi, Hashimoto Takuya. Preservation of thick middle hepatic vein tributary during right paramedian sectoriectomy. Surgery. 2007; 141 (4): 546-547.
Haugen G, Kiseraud T, Godfrey K. Portal and umbilical venous blood supply to the liver in the human fetus near term. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2004; 24: 599-605.
Lou Li, Wei Liu Shu, Mei Zhao Zhen. Segmentation and reconstruction of hepatic veins and intrahepatic portal vein based on the coronal sectional anatomic dataset. Surg. and Radiol. Anatomy. 2009; 31 (10): 763-768.
Vaida RI, Herasymiuk IYe, Vaida AR. Patohenetychne obhruntuvannia sposobu korektsii portalnoi hipertenzii [Pathogenic justification of method of portal hypertension correction]. Clinical surgery. 1998; 9-10: 20-22 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
