ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЖОВЧНОГО РЕФЛЮКСУ У ХВОРИХ НА ЖОВЧНОКАМ’ЯНУ ХВОРОБУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.14.2.2015.11Ключові слова:
жовчний рефлюкс, жовчнокам’яна хворобаАнотація
Проведено аналіз лікування 71 хворих на жовчнокам’яну хворобу, з яких у 59 було виявлено жовчний дуоденогастральний рефлюкс. У даній групі хворих проведено комплексне обстеження хворих, що включало в собі ендоскопічне, рентгенологічне обстеження, рН-метрію та пробу з метиленовим синім. Після проведення запропонованої схеми лікування відмічається зменшення клінічних проявів захворювання впродовж першого тижня лікування та зникнення морфологічних змін з боку слизової оболонки шлунка і стравоходу впродовж 3-4 тижнів.Посилання
Babak OYA, Fadeenko GD. Gastroesophageal reflux disease. Kiev: Interfarma, 2000; 175 (in Russian).
Goncharik II. Clinical gastroenterology. Minsk: Interpresservis, 2002; 334 (in Russian).
Frolkis AB. Functional diseases of the gastrointestinal tract. Leningrad: Meditsina, 1991; 221 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).