ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ КЛІТИН КОРДОВОЇ КРОВІ ЗА РІЗНИХ УМОВ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.12.4.2013.6Ключові слова:
кінцівка, ішемія, кордова кровАнотація
В експерименті доведена ефективність введення стовбурових клітин кордової крові в ішемізовані кінцівки. Встановлено, що введення стовбурових клітин кордової крові на тлі ішемії сприяло постійній структурній стимуляції регенераторних процесів і ангіогенеза. На 7-14-ту добу експерименту з наявністю кровотоку в “молодих” судинах, що підтверджувалося дослідженням експресії фактору Віллебранда. Разом з цим відмічені позитивні дані про зменшення та відсутність фіброзування, які характерні для розвитку ішемії, що підтверджується дослідженнями колагену IV типу і мезенхімального фактору віментину.Посилання
Litvinova NYu, Saliutin RV, Panchenko LA, Nahaliuk YuV, Panchuk OV. Perspektyvy vykorystannia pupovynnoi krovi dlia likuvannia ishemii nyzhnikh kintsivok [Prospects for the use of umbilical cord blood for the treatment of lower limb ischemia]. Heart and Vessels. 2013;1(41):85-93. (in Ukrainian).
Nasadiuk KhM. Klitynni tekhnolohii z vykorystanniam pupovynnoi krovi v terapii nevylikovnykh zakhvoriuvan' [Cell technology using cord blood in the treatment of incurable diseases]. Zdorov’ia Ukrainy. 2010;4(31):22-5. (in Ukrainian).
Burger SR. Umbical cord blood stem cells. Handbook of Transfusion. London: Medicine Academic Press; 2001. p. 17-21.
Harris DT, Badowski M, Ahmad N, Gaballa MA. The potential of cord blood stem cells for use in regenerative medicine. Expert Opinion on Biological Therapy. 2007;7(9):1311-22.
Watt S, Contreras M. Stem cell medicine: Umbilical cord blood and its stem cell potential. Sem in. Fetal Neonat. Med. 2005;209(10):201-7.
Barker JN, Weisdorf DJ, DeFor TE, Blazar BR, McGlave PB, Miller JS, et al. Transplantation of 2 partially HLA-matched umbilical cord blood units to enhance engraftment in adults with hematologic malignancy. Blood. 2005;105(3):1343-7.
Gluckman E, Rocha V. Cord blood transplantation: state of the art. Haematologica. 2009;94(4):451-4.
Knyazeva TA. Pervichnyy mekhanizm povrezhdeniya kletok v ishemizirovannoy tkani [Primary mechanism of cell damage in ischemic tissue]. Vestnik Akademii Meditsinskikh nauk SSSR. 1974;12:3-8. (in Russian).
Babiichuk LO, Zubov PM, Riazantsev VV, Zubova OL. Kriokonservuvannia hemopoetychnykh stovburovykh klityn kordovoi krovi dlia klinichnoi praktyky [Cryopreservation of hematopoietic stem cells of cord blood for clinical practice]. Bulletn of Urgent and Recovery Medicine. 2012;13(1):19-22. (in Ukrainian).
Kozhina OYu, Ostankov MV. Effect of Cryopreservation According Two-Stage Program in High-Molecular Dextran Solutions on Cytomorphological and Functional Properties of Human Cord Blood Cells. Problems of Cryobiology and Cryomedicine. 2013;23(1):58-65.
Gratama JW, Menendez P, Kraan J, Orfao A. Loss of CD34+ hemathopoietic cells due to washing can be educed by the use of fixative-free erytrocytes lysing reagents. J. Immunol. Methods. 2000;239(1-2):13-23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).