МОРФОМЕТРИЧНІ АСПЕКТИ АРТЕРІЙ ШЛУНОЧКІВ СЕРЦЯ ПРИ ЙОГО ГІПЕРФУНКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.11.4.2012.10Ключові слова:
пострезекційна легенева гіпертензія, артерії, шлуночки серця, морфометріяАнотація
Визначена діагностична інформативність індексів Вогенворта, Керногана, товщини комплексу інтима-медіа при структурній перебудові вінцевих артерій за умов пострезекційної легеневої гіпертензії. Установлено, що найінформативнішим є індекс Керногана.Посилання
Vinychuk SM, Fartushna OIe. Tovshchyna kompleksu intyma-media vnutrishn’oi sonnoi arterii yak predyktor tranzytornykh ishemichnykh atak insu’ltu [The thickness of the intima-media complex of the internal carotid artery as a predictor of transient ischemic stroke attacks]. International Neurological Journal. 2009;7:34-41 (in Ukrainian).
Erofeeva AG, Zhukova OV, Ostroumova OD. Tolshchina kompleksa intima-media sonnykh arteriy u bol'nykh AG – vozmozhnosti fiksirovannoy kombinatsii Logimaks [Thickness of intima-media complex of carotid arteries in patients with AH - the possibility of a fixed combination of Logimax]. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2009;17(8):589-92 (in Russian).
Kalinkina NV, Kashans’ka OK, Ketinh YeV, Vatunin MT. Remodeliuvannia arterii pry sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvanniakh [Remodeling of arteries in cardiovascular diseases]. Heart and Yessels. 2004;4:87-91 (in Ukrainian).
Lorenz MW, Kegler S, Steinmetz H. Carotid intima-media thickening indicates a higher vascular risk across a vide age range: prospective data from the carotid atherosclerosis progression study. Stroke. 2006;37(1):87-92.
Herasymiuk IYe, Zaiachkivs’kyi SA. Strukturno-prostorova perebudova koronarnykh arterii pislia dvobichnoi obshyrnoi rezektsii lehen’ [Structural and spatial reconstruction of coronary arteries after bilateral extensive resection of lungs]. In: Problemy, dostizheniya i perspektivy razvitiya mediko-biologicheskikh nauk i prakticheskogo zdravookhraneniya. Simferopol; 2002. Vol. 138, part 3, p. 28-31 (in Ukrainian).
Avtandilov GG. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Fundamentals of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsina; 2002. 240 p. (in Russian).
Sorochinnikov AG, Doroshevich AE. Gistologicheskaya i mikroskopicheskaya tekhnika [Histological and microscopic technique]. Moscow: Meditsina; 1997. 448 p. (in Russian).
Shormanov SV, Kulikov SV. Morfologicheskie izmeneniya sosudov pecheni pri eksperimental'noy koarktatsii aorty i posle ee ustraneniya [Morphological changes in the blood vessels of the liver during experimental coarctation of the aorta and after its elimination]. Morphology. 2003;124(4):61-5 (in Russian).
Kakturskiy LV, Svishchev AV. Opredelenie informativnosti razlichiya srednikh pokazateley v morfometricheskikh issledovaniyakh [Determination of the informative value of the difference in average indices in morphometric studies]. Arkhiv patologii. 1982;44(7):78-9 (in Russian).
Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. Statisticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh Excell [Statistical methods in biomedical research Excel]. Kiev: Morion; 2001. 410 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
