МЕТОДИ СТАБІЛІЗАЦІЇ КАРКАСУ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ПРИ ФЛОТУЮЧИХ ПЕРЕЛОМАХ РЕБЕР ТА ЇХ УСКЛАДНЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.10.2.2010.21Ключові слова:
політравма, ребро, остеосинтезАнотація
Вивчена ефективність різних методів стабілізації каркасу грудної клітки при флотуючих та ускладнених переломах ребер у 58 хворих. Обгрунтовано застосування комбінованих способів стабілізації кісткових фрагментів, запропонована нова методика операції.Посилання
Makarov AV, Het'man VH, Desiateryk VI. Torakal'na travma [Thoracic trauma]. Krivoy Rog: Mira; 2005. 234 p. (in Ukrainian).
Bisenkov LN, Bebiya NV, Grishakov SV. Torakal'naya khirurgiya [Thoracic surgery]. St. Petersburg: Elbi-SPb; 2004. 927 p. (in Russian).
Het'man VH. Rekonstruktyvno-vidnovna khirurhiia poshkodzhen' karkasu hrudnoi stinky ta yikh naslidkiv [Reconstructive surgery for damage to the chest wall and their consequences] [abstract]. Kiev; 1998. 32 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).