СТРУКТУРА ПЕРИАНАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ДІТЕЙ З АНОРЕКТАЛЬНИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.2.2018.8Ключові слова:
діти, аноректальні вади розвитку, зовнішній анальний сфінктерАнотація
Мета дослідження: дослідити морфологічні чинники будови аборального відділу товстої кишки та промежини при аноректальних вадах розвитку в дітей. Матеріал і методи: У 10 пацієнтів (1 доба-2,5 роки) з аноректальними вадами розвитку проведено комплексне гістологічне дослідження міо- та нейроструктур аборальних фрагментів з прямої кишки, які видалені під час оперативного втручання, при виконанні проктопластик з метою корекції уродженої патології аноректальної ділянки. До групи дослідження увійшли 2 пацієнти з безнорицевими формами вади, 7 хворих з норицями в сечо-статеву систему та одна дитина з норицею на промежину. Результати дослідження. Пошук дослідження був зосереджений на виявленні волоконець поперечно-посмугованого м’яза підшкірної частини зовнішнього анального сфінктера як одного з чинників його будови (наявності). Визначено, що структурні елементи будови перианальної ділянки та тазового дна в дітей з аноректальними вадами мають певні морфологічні особливості, а саме: шкіра та підшкірно-жирова клітковина в місці сталого розташування зовнішнього анального отвору в 80% випадків не містила м’язових елементів поверхневої частини зовнішнього анального сфінктера; стінка апікальної частини прямої кишки характеризувалась гіпоплазією слизової оболонки та в більшості випадків м’язового шару з повнокров’ям їх судин та наявністю вегетативних міжм’язових гангліїв. Висновок. Структурні елементи будови перианальної ділянки та тазового дна в дітей із аноректальними вадами мають певні морфологічні особливості, а саме: шкіра та підшкірно-жирова клітковина в місці сталого розташування зовнішнього анального отвору у 80% випадків не містила м’язових елементів поверхневої частини зовнішній анальний сфінктер; стінка апікальної частини прямої кишки характеризувалась гіпоплазією слизової оболонки та в більшості випадків м’язового шару з повнокров’ям їх судин та наявністю вегетативних міжм’язових гангліїв.Посилання
Vitenok OYa, Akhtemiichuk YuT, Slobodian OM. Suchasni vidomosti pro morfohenez priamoi kyshky v rannomu periodi ontohenezu [Update Information About The Morphogenesis Of The Rectum At An Early Stage Of Ontogenesis]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. 2012; 1(43): 171-4. (in Ukrainian).
Slobodian OM, Kostiuk HIa, Dudenko VH, Pivtorak VI, Proniaiev DV. Klinichna anatomiia priamoi kyshky v perynatalnomu periodi. Chernivtsi; 2015. 180 s. (in Ukrainian).
Аntoniuk ОP. Formuvannia kloaky ta atreziia vidkhidnyka v novonarodzhenykh [Forming Of Cloaca And Atresia Of Rectum In Newborn]. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. 2012;15(1):20-3. (in Ukrainian).
Myadelets OD. Gistologija, citologija i jembriologija cheloveka. Chast' 2. Chastnaja gistologija [Histology, cytology and human embryology. Part 2. Particular Histology]. Vitebsk: VGMU; 2016. 493 p. (in Russian).
Mahmood SS, Zain AZ, Aboalhad RJ. Congenital pouch colon: A rare presentation of anorectal malformation. J. Fac. Med. Baghdad. 2015;57(3):193-7.
Ciongradi I, Aprodu G, Olaru C, Ştefănescu G, Ioniuc I, Gimiga N. et al. Anorectal malformations in a tertiary pediatric surgery center from Romania: 20 years of experience. J. Surgery. 2016;12(2-3): 55-9.
Pols HAP. Anorectal malformations. Desiree van den Hondel; 2015. 213 p.
Mirshemirani AR, Sadeghian S, Mirshemirani AR, Zamir FR. Internal anal sphincter and late clinical outcome in patients with high type anorectal malformation. Acta Medica Iranica. 2009;47(2): 139-42.
Daradka MH. Surgical repair of atresia ani (imperforate anus) in newborn kids and lambs. Iordan Journal of Agricultural Sciences. 2013;9(2): 193-9.
Shhelygin YuA, Blagodarnyj LA. Spravochnik po koloproktologii [Coloproctology Handbook]. Moscow: Littera; 2012. 608 p. (in Russian).
Holschneider AM, Hutson JM, editors. Anorectal Malformations in Children. Springer; 2006. 480 p.
Akhtemiychuk YuT, Gorash YeV. Perinatal'naja anatomija sigmorektal'nogo perehoda [Perinatal anatomy of the sigmoidorectal segment]. Curierul medical. 2013;56(1):8-12. (in Russian).
Danielson J. Anorectal Malformations. Long-term outcome and aspects of secondary treatment. Uppsala: Acta Universitatis Upsaliensis; 2015. 109 p.
Adiev RF, Gibadullina FB, Usmanov YeG, Sahipova LR, Fazlyeva LM, Islamova AO, et al. Anatomicheskie osobennosti treshhiny anal'nogo sfinktera cheloveka v vozrastnom aspekte [The Anatomic Peculiarities Of A Split Of A Human Anal Sphincter As The Age Of An Aspect]. International Research Journal. 2017;1(part 1):80-3. (in Russian).
Degtjarev YuG, Averin VI, Pribushenja OV, Novickaja SK. Organizacionnye principy lechenija detej s vrozhdennoj anorektal'noj patologiej [Organizational principles for managing children with congenital anorectal pathology]. Zdravoohranenie. 2016;5: 25-32. (in Russian).
Vorobej AV, Averin VI, Nikiforov AN, Degtjarev YuG, Mahmudov AM. Bolezn' Girshprunga u vzroslyh [Hirschsprung's disease in adults]. Minsk: StrojMediaProekt; 2016. 252 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).