УЛЬТРАЗВУКОВІ ПАРАМЕТРИ ЕКСТРАЕМБРІОНАЛЬНИХ СТРУКТУР В ПЕРІОДІ ФОРМУВАННЯ ПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ЖІНОК НА ТЛІ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.2.2018.5Ключові слова:
плацентарна дисфункція, жовточний мішок, жовте тіло, хоріальна, амніотична порожнина, запа-льні захворювання жіночих статевих органівАнотація
Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку плацентарної дисфункції є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу. Водночас спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Найважливішу роль у виникненні плацентарної дисфункції відіграє своєчасна діагностика даної патології та прогнозування її розвитку. Тому дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної плацентарної дисфункції. Для оцінки функціонального стану формування плацентарного кровообігу на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів нами застосовано визначення ехографічних параметрів ектраембріональних структур (об’єм жовточного мішка, жовтого тіла, хоріальної, амніотичної порожнини, локалізація хоріона ) у жінок основної та контрольної груп. Дослідження проводилось за допомогою трьохмірної програми VOCAL тримірної ехографії. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. До основної групи входили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок практично здорових. Дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної плацентарної дисфункції.Посилання
Benirschke К, Kaufmann Р, Baergen RN. Pathology of the Human Placenta. NewYork: Springer; 2006. 105 р.
Dashkevych V.YE., Yanyuta S.M. Platsentarna nedostatnistʹ suchasni aspekty patohenezu, diahnostiky, profilaktyky ta likuvannya [Placental insufficiency Modern aspects of pathogenesis, diagnosis, prevention and treatment.]. Mystetstvo likuvannya. 2004;4:20-36. (in Ukrainian).
Kornilova TYu, Vlasova SK, Chernova HH. Rol' infektsionnogo faktora v patogenez nevynashivaniya beremennosti [The role of infectious factors in the pathogenesis of miscarriage]. In: Proceedings of the VII рос. форума «Мать и дитя»; 2005; Moscow. Moscow; 2005. p. 107-8. (in Russian).
Kravchenko EV. Osoblyvosti formuvannya sudynnoho komponentu khorionu pry ne vynoshuvanni vahitnosti v I trymestri hestatsiyi [Formational features of the vascular component of the chorion in miscarriage in the first trimester of gestation]. Health Of Woman. 2016.8:72-4; doi 10.15574/HW.2016.114.72
Tsinzerling VA, Mel'nikova VF. Perynatalʹnye ynfektsyy [Perinatal infections]. St. Petersburg: Élby SPb; 2002. p. 352. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).