КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ НА ТЛІ НИЗЬКОЇ ПЛАЦЕНТАЦІЇ

Автор(и)

  • L. M. Yuryeva

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.2.2018.3

Ключові слова:

низька плацентація, вагітність, плацентарна дисфункція, морфологія плаценти

Анотація

Дані літератури за свідчують, що ускладнення вагітності, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність, супроводжуються патологічними змінами в плаценті, а саме плацентарною дисфункцією. У 50,7% плацентарну дисфункцію діагностують у вагітних із низьким розташуванням плаценти. Мета дослідження: вивчити патоморфологічні параметри плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації. Досліджували морфологічні та гістометричні особливості плацент від вагітних із плацентарною дисфункцією на тлі низького розташування плаценти. Проведені дослідження за свідчують про те, що формування плацентарної дисфункції у вагітних із низьким розташуванням плаценти обумовлене порушенням фізіологічних механізмів формування фето-плацентарної системи в першому і другому триместрах гестації, свідченням чого є: переважання плацент овальної та аномальних форм (плівчастої, поясної, з додатковими дольками); домінування ексцентричного типу прикріплення пуповини та магістрального і проміжного типів розгалуження судин. Проявом позитивного типу компенсаторно-пристосувальних реакцій на органному рівні були зменшення товщини плаценти у поєднанні із збільшенням площі її материнської поверхні. Негативним типом реакцій у жінок із плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації є зменшення об’єму плацент. На тканинному рівні в плацентах від жінок з плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації у 70% випадків діагностували високого рівня компенсаторно-пристосувальні реакції: зростання відсотка термінальних ворсинок (69,4%), кінцевих ворсинок із СКМ (62,3%) і синцитіальними вузликами (29,5%), посилення васкуляризації ворсин (29,5%). У 25% випадках вираженість компенсаторно-пристосувальних реакцій була достовірно нижчою, ніж у контролі. E вагітних із аномальною плацентацією профілактику розвитку плацентарної дисфункції доцільно проводити з ранніх термінів гестації.

Посилання

Kambale T, Iqbal B, Ramraje S, Swaimul K, Salve S. Placental morphology and fetal implications in pregnancies complicated by pregnancy-induced hypertension. Med J DY Patil Univ. 2016 May;9(3):341-7.

Redline RW. Classification of placental lesions. Am J Obstet Gynecol. 2015 Oct;213(4 Suppl):S21-8. doi: 10.1016/j.ajog.2015.05.056.

Shibabaw TT. Correlation between gross morphology of the human placenta and birth weight in normotensive and pre-eclamptic pregnancies in Northwest Ethiopia. Anatomy 2018;12(1):27–32. doi:10.2399/ana.18.006.

Burton GJ, Jauniaux E, Charnock-Jones DS. The influence of the intrauterine environment on human placental development. Int J Dev Biol. 2010;54(2-3):303-12. doi: 10.1387/ijdb.082764gb.

Gorin VS, Zaitseva RK, Serebrennikov EU, Chernyakina OF, Kugushev AB. Anomalii raspolo-zheniya platsenty: akusherskiye i perinatal'nyye aspekty [Abnormal position of the placenta: obstetric and perinatal aspects]. Russian Bulletin of Obstetrician-Gynecologist. 2010;10(6):26-31. (in Russian).

Sidorova IS, Makarov IO. Fetoplatsentarnaya nedostatochnost': Kliniko-diagnosticheskie aspekty [Placental insufficiency: Clinical and diagnostic aspects]. Moscow: Znaniye. 2000; 127 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-24

Номер

Том 17 № 2 (2018)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).