ЗМІНИ КАРДІОТОКОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ЖІНОК З ПЕРЕНОШЕНОЮ ВАГІТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.15.4.2016.105Ключові слова:
вагітність, кардіотокограма, плацентарний комплексАнотація
У статті наведені основні показники діагностики внутрішньоутробного стану плода у жінок з переношеною вагітністю. Кардіотокографічна діагностика – це одна із перших ланок віддзеркалення внутрішньоутробного стану плода, що служить сигналом для подальшого спостереження та тактики ведення жінок в терміні гестацій більше 40 тижнів. Більш значні порушення параметрів, які діагностовані під час запису кардіотокограм у жінок з переношеною вагітністю, а саме, зниженням АМО та кількості осциляцій, зменшення кількості акцелерацій, одночасне збільшення варіабельних, глибоких, довготривалих децелерацій під час вагітності та виникнення пізніх децелерацій в пологах (dipІІ, dipІІІ), зростання відсотка стабільного ритму зі значними ділянками монотонності і синусоїдального ритму вказував на порушення внутрішньоутробного стану плода: гіпоксію, дистрес плода та порушення плацентарного кровообігу у 87,6% випадків жінок з переношеною вагітністю. Необхідно зазначити, що за даними КТГ у більшості жінок контрольної групи був діагностований задовільний стан плода.Посилання
Besiedin VM, Doroshenko-Kravchyk MV. Stan hormonalnoi funktsii platsenty u nemolodykh pershorodiachykh, mozhlyvosti kompleksnoi terapii fetoplatsentarnoi nedostatnosti [The state of hormonal function of the placenta in elderly first-born, the possibilities of complex therapy of fetoplacental insufficiency]. Bulletin of Scientific Research. 2006;2(35):227-229 (in Ukrainian).
Dashkevych VIe, Yaniuta SM. Platsentarna nedostatnist: suchasni aspekty patohenezu, diahnostyky, profilaktyky ta likuvannia [Placental insufficiency: modern aspects of pathogenesis, diagnosis, prevention and treatment]. Mystetstvo likuvannia. 2011;4:20-36 (in Ukrainian).
Kalinovska IV. Doslidzhennia rivnia £-mikrohlobulinu v materynskii syrovattsi krovi pry platsentarnii formi fetoplatsentarnoi nedostatnosti u rizni terminy vahitnosti [Study of the level of γ-microglobulin in maternal serum with placental form of fetoplacental insufficiency in different periods of pregnancy]. The Odessa Medical Journal. 2008;2:51-56 (in Ukrainian).
Reznichenko HI, Besarabov YuM. Patohenetychni ta klinichni aspekty khronichnoi platsentarnoi nedostatnosti, profilaktyka i likuvannia [Pathogenetic and clinical aspects of chronic placental insufficiency, prevention and treatment]. Zaporozhye Medical Journal2013;3:75-79 (in Ukrainian).
Rets YuV. Hormonalno-hystometrycheskye korreliatsyy pry khronycheskoi platsentarnoi nedostatochnosty [Hormonal and histiometric correlations in chronic placental insufficiency]. Gynecology, Obstetrics and Perinatology. 2008;7(1):12-15 (in Russian).
Filippov OS, Kazantseva AA. Prognosticheskaya znachimost' razlichnykh metodov diagnostiki fetoplatsentarnoy nedostatochnosti [Prognostic significance of various methods of diagnosis of fetoplacental insufficiency]. Problemy reproduktsii. 2007;3:60-64 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
