КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГОРМОНЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ І РОЗЧИНУ ГЕПАРИНУ, СТРЕПТОКІНАЗИ, ЕБРАНТИЛУ ДЛЯ ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ ПРОТЕКЦІЇ ДОНОРСЬКИХ ОРГАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.15.4.2016.92Ключові слова:
потенційний донор, гормонзамісна терапія, кондиціонування потенційного донора, функція трансплантатаАнотація
Встановлено, що комплексне застосування гормонзамісної терапії на етапі кондиціонування потенційного донора з використанням метилпреднізолону, інсуліну, десмопресину і левотироксину, а також таких фармакологічних препаратів, як: розчини гепарину, стрептокінази, ебрантилу на етапі експлантації органів і тканин є ефективною комбінацією для фармакологічної протекції донорських органів та тканин, що дозволяє покращити якість донорських органів і позитивно впливає на функцію трансплантата.Посилання
Wall SP. A Potential Solution to the Shortage of Solid Organs for Transplantation.JAMA.2015;313(23):21-34.
Dalal AR. Philosophy of organ donation: Review of ethical facets. World J. Transplant. 2015;24:44-51.
Simpkin AL. Modifiable factors influencing relatives’ decision to offer organ donation: systematic review. BMJ. 2009; 338 - 991.
Wall SP. Uncontrolled Organ Donation After Circulatory Determination of Death: US Policy Failures and Call to Action. Annals of Emergency Medicine BMJ. 2014;63(4):392-400.
Cooper DK. A review of studies relating to thyroid hormone therapy in brain-dead organ donors. Front Biosci. 2009;14:3750-3770.
Kozlov IA. Neyroendokrinnye rasstroystva u donorov so smertyu mozga vo vremya operatsiy multiorgannogo zabora [Neuroendocrine disorders in donors with brain death during multi-organ fence operations]. Anesteziologiya i Reanimatologiya. 1992;1:52-56 (in Russian).
Iskhakov MM. Fenomen “NO-REFLOW”: klinicheskie aspekty neudachi reperfuzii [«No-reflow» phenomenon: clinical aspects of reperfusion failure]. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. 2015;96:391-396 (in Russian).
Ito H. No-reflow phenomenon and prognosis in patients with acute myocardial infarction. Nature Clinical Practice Cardiovascular Medicine. 2006;3:499-506.
Novitzky D. Hormonal therapy of the brain-dead organ donor: experimental and clinical studies. Transplantion. 2006;82:1396-1401.
Sharpe MD, Rassel В, Haddara W. Оral and intravenous thyroxine (T4) achieve comparable serum levels for hormonal resuscitation protocol in organ donors: a randomized double-blinded study. Сan. J. Anaesth. 2013;60(10):998-1002.
Nikonenko AS. Modern approach to the estimation of the kidney allograft state. Modern Medical Technology. 2009;1:64-72.
Nicolas-Robin A. Hydrocortisone Supplementation Enhances Hemodynamic Stability in Brain-dead Patients. Anesthesiology. 2010;112:1204-1210.
Kotloff R. Management of the Potential Organ Donor in the ICU. Crit Care Мed. 2015;43:1291- 325.
Nikonenko AS. Sovremennyy podkhod k otsenke sostoyaniya pochechnogo allotransplantata [Modern approach to assessing the state of the renal allograft].]. Sovremennye meditsinskie tekhnologii. 2009;1:64-72 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
