СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОРФОГЕНЕЗ СТРУКТУР І УТВОРІВ ЗОВНІШНЬОЇ ОСНОВИ ЧЕРЕПА В ОНТОГЕНЕЗІ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.25.1.2026.15Ключові слова:
анатомія; морфогенез; структура; отвір; кістка; зовнішня основа черепа; людинаАнотація
Морфологічне дослідження черепа та його утворів не лише розкриває еволюційну історію людства, а й підкреслює роль основи черепа як автономного центру росту всього черепно-лицевого комплексу. Незважаючи на тривалу історію досліджень, дані про пре- та постнатальний розвиток окремих елементів, зокрема кісткових утворів зовнішньої основи черепа, залишаються фрагментарними, що обмежує розробку нових хірургічних доступів. Зовнішня основа черепа демонструє більш тривалий та специфічний темп росту, на який суттєво впливає раннє формування черепних нервів і магістральних судин, що проходять крізь її отвори. Детальне дослідження отворів зовнішньої основи черепа може надати додаткові відомості про морфологію черепа шляхом оцінки топографічних та морфометричних зв’язків між отворами черепа та співвідношення результатів з клінічною практикою. Важливо проаналізувати варіанти розташування, розміри, форми та співвіднести отримані результати з літературними даними та з клінічною практикою. Детальні знання та належне передопераційне планування значно мінімізують ризик пошкодження нейроваскулярних структур, що проходять через отвори та канали черепа.
Дослідження типових та додаткових отворів зовнішньої основи черепа матиме не лише анатомічне значення, але й діагностичне та хірургічне значення, зокрема, при невралгії трійчастого нерва, пухлинах та різних типах епілепсії, тонкоголковій аспіраційній біопсії, периневральному поширенні пухлини, електроенцефалографічному аналізі у випадку судом тощо.
Посилання
Graffeo CS, Perry A, Carlstrom LP, Leonel L, Nguyen BT, Morris JM, et al. Anatomical Step-by-Step Dissection of Complex Skull Base Approaches for Trainees: Surgical Anatomy of the Far Lateral Approach. J Neurol Surg B Skull Base. 2022;84(2):170-82. doi: 10.1055/a-1760-2528.
Rengasamy Venugopalan S, Van Otterloo E. The Skull's Girder: A Brief Review of the Cranial Base. J Dev Biol. 2021;9(1):3. doi: 10.3390/jdb9010003.
Hallett SA, Ono W, Franceschi RT, Ono N. Cranial Base Synchondrosis: Chondrocytes at the Hub. Int J Mol Sci. 2022;23(14):7817. doi: 10.3390/ijms23147817.
Syutkina T, Anikin A, Satanin L, Evteev A. Sexual dimorphism in human midfacial growth patterns from newborn to 5 years old based on computed tomography. J Anat. 2023;242(2):132-45. doi: 10.1111/joa.13776.
Kaiser M, Zikmund T, Vora S, Metscher B, Adameyko I, Richman JM, et al. 3D atlas of the human fetal chondrocranium in the middle trimester. Sci Data. 2024;11(1):626. doi: 10.1038/s41597-024-03455-1.
Matthew J, Uus A, Egloff Collado A, Luis A, Arulkumaran S, Fukami-Gartner A, et al. Automated craniofacial biometry with 3D T2w fetal MRI. PLOS Digit Health. 2024;3(12):e0000663. doi: 10.1371/journal.pdig.0000663.
Kumar R, Harode HA, Vora R, Javia M. Variations in the shape of foramen magnum at the base of human skulls among Indians in Rajasthan. Bioinformation. 2022;18(5):488-91. doi: 10.6026/97320630018488.
Grzonkowska M, Baumgart M, Szpinda M. Quantitative study of the ossification centers of the body of sphenoid bone in the human fetus. Sci Rep. 2024;14(1):13522. doi: 10.1038/s41598-024-64550-2.
Nishimura M, Tachiki C, Morikawa T, Ariizumi D, Matsunaga S, Sugahara K, et al. Cranial Vault Deformation and Its Association with Mandibular Deviation in Patients with Facial Asymmetry: A CT-Based Study. Diagnostics (Basel). 2025;15(13):1702. doi: 10.3390/diagnostics15131702.
Richtsmeier JT, Deleon VB. Morphological integration of the skull in craniofacial anomalies. Orthod Craniofac Res. 2009;12(3):149-58. doi: 10.1111/j.1601-6343.2009.01448.x.
Settecase F, Harnsberger HR, Michel MA, Chapman P, Glastonbury CM. Spontaneous lateral sphenoid cephaloceles: anatomic factors contributing to pathogenesis and proposed classification. AJNR Am J Neuroradiol. 2014;35(4):784-9. doi: 10.3174/ajnr.A3744.
Wang W, Patel J. Imaging of congenital anomalies and defects of the skull base and calvarium. Br J Radiol. 2024;97(1157):902-12. doi: 10.1093/bjr/tqae042.
Strauss SB, Steinklein JM, Phillips CD, Shatzkes DR. Intraosseous Venous Malformations of the Head and Neck. AJNR Am J Neuroradiol. 2022;43(8):1090-8. doi: 10.3174/ajnr.A7575.
Degani S, Leibovitz Z, Shapiro I, Gonen R, Ohel G. Ultrasound evaluation of the fetal skull base throughout pregnancy. Ultrasound Obstet Gynecol. 2002;19(5):461-6. doi: 10.1046/j.1469-0705.2002.00639.x.
Nemzek WR, Brodie HA, Hecht ST, Chong BW, Babcook CJ, Seibert JA. MR, CT, and plain film imaging of the developing skull base in fetal specimens. AJNR Am J Neuroradiol. 2000;21(9):1699-706.
Morimoto N, Ogihara N, Katayama K, Shiota K. Three-dimensional ontogenetic shape changes in the human cranium during the fetal period. J Anat. 2008;212(5):627-35. doi: 10.1111/j.1469-7580.2008.00884.x.
Grzonkowska M, Kułakowski M, Baumgart M. Computed Tomography-Based Morphometric Analysis of Ossification Centers of Lesser Wings of Sphenoid Bone in Human Fetuses. Brain Sci. 2025;15(6):558. doi: 10.3390/brainsci15060558.
Utsunomiya N, Katsube M, Yamaguchi Y, Yoneyama A, Morimoto N, Yamada S. The first 3D analysis of the sphenoid morphogenesis during the human embryonic period. Sci Rep. 2022;12(1):5259. doi: 10.1038/s41598-022-08972-w.
Derkowski W, Kędzia A, Dudek K, Glonek M. Morphometric evaluation of the anterior cranial fossa during the prenatal stage in humans and its clinical implications. PLoS One. 2024;19(12):e0309184. doi: 10.1371/journal.pone.0309184.
Triantafyllou G, Papadopoulos-Manolarakis P, Olewnik Ł, Duparc F, Tsakotos G, Zielinska N, et al. An accessory sphenoidal foramen of the middle cranial fossa detected on computed tomography. Surg Radiol Anat. 2025;47(1):89. doi: 10.1007/s00276-025-03601-3.
Tayebi Meybodi A, Mignucci-Jiménez G, Lawton MT, Liu JK, Preul MC, Sun H. Comprehensive microsurgical anatomy of the middle cranial fossa: Part I-Osseous and meningeal anatomy. Front Surg. 2023;10:1132774. doi: 10.3389/fsurg.2023.1132774.
Lee SK, Kim YS, Jo YA, Seo JW, Chi JG. Prenatal development of cranial base in normal Korean fetuses. Anat Rec. 1996;246(4):524-34. doi: 10.1002/(SICI)1097-0185(199612)246:4<524::AID-AR11>3.0.CO;2-Q.
Palamenghi A, Cellina M, Cè M, Cappella A, Sforza C, Gibelli D. Correlation Analysis on Anatomical Variants of Accessory Foramina in the Sphenoid Bone for Oncological Surgery. Cancers (Basel). 2023;15(22):5341. doi: 10.3390/cancers15225341.
Raguž M, Dumić-Čule I, Almahariq F, Romić D, Gajski D, Blažević A, et al. Foramen ovale and foramen rotundum: characterization of postnatal development. Acta Clin Croat. 2022;60(3):415-22. doi: 10.20471/acc.2021.60.03.11.
Šink Ž, Umek N, Cvetko E. Morphometric and morphologic analysis of the foramen spinosum in the Slovenian population with clinical correlations. PeerJ. 2023;11:e16559. doi: 10.7717/peerj.16559.
Ismail EE, Alaftan MS, Aljoaid RM, Al Musabeh FM, Alaidarous SM, Alsultan DH, et al. Association Between Foramen Rotundum and Trigeminal Neuralgia in the Saudi Population: A Radiological Study. Cureus. 2024;16(1):e51932. doi: 10.7759/cureus.51932.
Wang R, Han Y, Lu L. Computer-Assisted Design Template Guided Percutaneous Radiofrequency Thermocoagulation through Foramen Rotundum for Treatment of Isolated V2 Trigeminal Neuralgia: A Retrospective Case-Control Study. Pain Res Manag. 2019;2019:9784020. doi: 10.1155/2019/9784020.
Mohebbi A, Rajaeih S, Safdarian M, Omidian P. The sphenoid sinus, foramen rotundum and vidian canal: a radiological study of anatomical relationships. Braz J Otorhinolaryngol. 2017;83(4):381-7. doi: 10.1016/j.bjorl.2016.04.013..
Bhattarai R, Panthi S, Yadav GK, Bhandari S, Acharya R, Sharma A, et al. Morphometric analysis of foramen ovale, foramen spinosum, and foramen rotundum of human skull using computed tomography scan: a cross-sectional study. Ann Med Surg (Lond). 2023;85(5):1731-6. doi: 10.1097/MS9.0000000000000609.
Šink Ž, Umek N, Alibegović A, Cvetko E. Sphenoidal Foramen Ovale in the Slovenian Population: An Anatomical Evaluation with Clinical Correlations. Diagnostics (Basel). 2023;13(5):962. doi: 10.3390/diagnostics13050962.
Alaftan M, Alkhater S, Alhaddad F, Alfaraj A, Alrashed N, Hiware S, et al. Morphological variations and morphometry details of the foramen ovale in the Saudi population: a retrospective radiological study. J Med Life. 2023;16(3):458-62. doi: 10.25122/jml-2022-0265.
Somesh MS, Sridevi HB, Prabhu LV, Swamy MS, Krishnamurthy A, Murlimanju BV, et al. A morphometric study of foramen ovale. Turk Neurosurg. 2011;21(3):378-83. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.3927-10.2.
Sugano GT, Pauris CC, Silva YBE, Pandini FE, Palermo RBS, Buchaim DV, et al. Topographic and Morphometric Study of the Foramen Spinosum of the Skull and Its Clinical Correlation. Medicina (Kaunas). 2022;58(12):1740. doi: 10.3390/medicina58121740.
Ellwanger JH, Campos Dd. Abnormality of the Foramen Spinosum due to a Variation in the Trajectory of the Middle Meningeal Artery: A Case Report in Human. J Neurol Surg Rep. 2013;74(2):73-6. doi: 10.1055/s-0033-1347901.
Krayenbühl N, Isolan GR, Al-Mefty O. The foramen spinosum: a landmark in middle fossa surgery. Neurosurg Rev. 2008;31(4):397-401; discussion 401-2. doi: 10.1007/s10143-008-0152-6.
Khairnar KB, Bhusari PA. An anatomical study on the foramen ovale and the foramen spinosum. J Clin Diagn Res. 2013;7(3):427-9. doi: 10.7860/JCDR/2013/4894.2790.
Murlimanju BV, Chettiar GK, Krishnamurthy A, Pai MM, Saralaya VV, Prabhu LV, et al. The Paracondylar Skull Base: Anatomical Variants and Their Clinical Implications. Turk Neurosurg. 2015;25(6):844-9. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.11850-14.1.
Özalp H, Beger O, Erdoğan O, Koç T, Kayan G, Hamzaoğlu V, et al. Morphometric Assessment of the Carotid Foramen for Lateral Surgical Approach. J Int Adv Otol. 2019;15(2):222-8. doi: 10.5152/iao.2019.6154.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 М. Латинський , Л. Лаврів
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
