ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ РОЗВИТКУ ПІЛОНІДАЛЬНОЇ ХВОРОБИ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.4.2017.106Ключові слова:
діти, пілонідальна хвороба, етіологія захворюванняАнотація
Проаналізовані результати морфологічних досліджень зразків інтраопераційно видалених тканин 36 дітей та 16 дорослих із пілонідальною хворобою. У 21 (58,33%) підлітків, на відміну від дорослих, в гістологічних зразках було виявлено мезенхімоподібну тканину, яка належить до тканин лише ембріонального періоду розвитку людини. В 12 (75,0%) досліджених препаратах епітеліальних куприкових кіст у дорослих на тлі ознак неспецифічного запалення спостерігалась відсутність епітеліальної вистилки. Проведений аналіз показав, що наявність певних морфологічних чинників пілонідальної хвороби у дітей, таких як наявність мезенхімальної тканини, відмінності будови стінки куприкової кісти від дорослих та відсутність чіткого підтвердження трансдермального проникнення волосяних стрижнів у стінку та порожнину епітеліальної куприкової кісти свідчать на користь вродженої етіології захворювання.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).