ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ВУГЛЕВОДНИХ ЗАЛИШКІВ β-D-ГАЛАКТОЗИ В ЕПІТЕЛІЇ СЛИЗОВОЇ ЯСЕН ЩУРІВ У НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО АНТИГЕННОГО ВПЛИВУ

Автор(и)

  • M. A. Voloshyn
  • Yu. O. Bureha

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.15.1.2016.7

Ключові слова:

антиген, щури, ясна, внутрішньоутробний період

Анотація

Метою роботи було визначення особливостей розподілу вуглеводних залишків β-D-галактози в епітелії слизової ясен щурів в нормі та після внурішньоутробного антигенного впливу. У новонароджених вакцинпремійованих тварин змінюється лектингістохімічна характеристика епітелію слизової ясен. Щільність розподілу β-D-галактозоспецифічних рецепторів епітелію слизової ясен залежить від віку досліджуваних щурів і певного шару епітелію слизової ясен. У антигенпремійованих тварин з 1-ї до 7-ї доби життя спостерігається збільшення щільності PNA+ сполук, що вказує на компенсаторне зменшення щільності лектингісторецепторного бар’єра і може бути підґрунтям для виникнення порушень у гермінативній зоні епітелію ясен. З 14-ї доби і до закінчення експерименту в епітелії ясен усіх досліджуваних груп виявляється зниження кількості рецепторів до лектину арахісу, що є відображенням компенсаторних можливостей щодо відновлення лектингісторецепторного бар’єру для забезпечення здатності епітелію реалізовувати захисну функцію від механічного та антигенного впливів.

Посилання

Antoniuk VO. Lectins and its sources of raw materials. Lviv: Quart, 2005; 554 (in Ukrainian).

Syrtsov VK, Alieva YeG. Lektin-gistokhimicheskoe issledovanie perifericheskikh organov immunnoy sistemy cheloveka v prenatalnom periode ontogeneza [Lectin-histochemical study of peripheral organs of the human immune system in the prenatal period of ontogenesis]. Topical issues of pharmaceutical and medical science and practice. 2011; 1: 42-44 (in Russian).

Voloshin NA, Grigoreva YeA. Lektiny zhivotnogo i rastitelnogo proiskhozhdeniya: rol v protsessakh morfogeneza: (obzor lit. i sobstvennykh issledovaniy) [Lectins animal and vegetable origin: a role in the processes of morphogenesis (literary review and our own research.)]. Journal of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2005; 11 (2): 223-237 (in Russian).

Siebert HC, Rosen J. α2,3/α2,6-Sialylation of N-glycans: non-synonymous signals with marked developmental regulation in bovine reproductive tracts. Biochimie. 2006; 88: 399-410.

Gabius HJ, Andre S, Kaltner H. The sugar code: functional lectinomics. Biochim Biophys Acta. 2002; 1572: 165-177.

Gabius HJ, Siebert HC, Andre S. Chemical biology of the sugar code. Chem. BioChem. 2004; 5: 740-764.

Galder V, Edurne A, María U. Histochemical identification of sialylated glycans in Xenopus laevis testis. J. Anat. 2012; 221 (4): 318-330.

Varki A, Cummings RD, Esko JD. Discovery and classification of glycan-binding proteins. Essentials of Glycobiology. Cold Spring Harbor, NY: Cold Spring Harbor Laboratory. 2009; 375-386.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-02-25

Номер

Том 15 № 1 (2016)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).