УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖКЛІТИННОЇ РЕЧОВИНИ У ВНУТРІШНІХ ОРГАНАХ ЗА УМОВ ЛІКУВАННЯ ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛЯХОМ ІНФУЗІЇ КОМБІНОВАНИХ ГІПЕРОСМОЛЯРНИХ РОЗЧИНІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.14.1.2015.8Ключові слова:
опікова хвороба, інфузійна терапія, міжклітинна речовина у внутрішніх органах, електронна мікроскопіяАнотація
У статті наведені дані щодо структурних змін міжклітинної речовини в аденогіпофізі, наднирковій залозі, тимусі, нирці та скупчених лімфоїдних вузликах клубової кишки при експериментальній опіковій хворобі у щурів та за умов її лікування комбінованими гіперосмолярними розчинами. Встановлено, що гіперосмолярні розчини при внутрішньовенному введенні діють як протектори судинної стінки, а лактопротеїн-С викликає ультраструктурну мембранопластичну трансформацію міжклітинної речовини у внутрішніх органах.Посилання
Bykov VL. Cytology and general histology. St. Petersburg: Sotis, 2000; 520 (in Russian).
Kozinets GP, Slyesarenko SV, Sorokin OM. Burn disease and its consequences. Dnipropetrovsk: Presa Ukrainy, 2008; 224 (in Ukrainian).
Demling RH. Burns: what are the pharmacological treatment options. Crit. Care Med. 2008; 9: 1895-1908.
Kamolz LP. Burns: learning from the past in order to be fit for the future. Critical Care. 2010; 14: 106-110.
Kovalchuk OI, Cherkasov EV, Dzevulska IV. Vplyv endohennoi intoksykatsii na strukturni zminy orhaniv neiroimunoendokrynnoi systemy za umov likuvannia opikovoi khvoroby kombinovanymy hiperosmoliarnymy rozchynamy [Effect of endogenous intoxication on structural changes of organs of neuroendocrineimmune system in case of combined treatment of burn disease hyperosmolar solution]. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal. 2014; 1: 42-46 (in Ukrainian).
Kovalchuk OI, Dzevulska IV, Cherkasov EV. Mekhanizmy strukturnoi transformatsii histohematychnykh barieriv orhaniv neiroimunoendokrynnoi systemy za umov infuziinoi terapii opikovoi khvoroby [Mechanisms of structural mechanisms of structural transformation of histohematic barriers of neuroimmunoendocrine organs under conditions of infusion therapy in case of burn disease]. Clinical anatomy and operative surgery. 2014; 13 (2): 69-74 (in Ukrainian).
Dzevulskaya IV, Gunas IV, Cherkasov EV. Morfologicheskaya kharakteristika gistogematicheskikh barerov v organakh neyroimmunoendokrinnoy sistemy pri infuzionnoy terapii ozhogovoy bolezni kombinirovannymi giperosmolyarnymi rastvorami [Morphological characteristics of histohematological barriers of organs of the neuroimmunoendocrine system during the infusion therapy of burn disease by combined hyperosmolar solutions]. Surgery. Eastern Europe. 2014; 2(10): 113-124 (in Russian).
Aird WC. Spatial and temporal dynamics of the endothelium. Thromb. Hemost. 2005; 3 (7): 1392-1406.
Kamel E, Habib M, Philip W. Neuroendocrinology of stress. Endocrinology and Metabolism Clinics.2001; 30 (3): 1-18.
Keck M, Ytrdon D, Kamolz LP. Pathophysiology of burns. Wien Med. Wochenchr. 2009; 159: 327-336.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
