Пристрій для дренування очеревинної порожнини за гострої хірургічної патології
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.13.4.2014.17Ключові слова:
очеревина порожнина, пристрій, хірургічна патологіяАнотація
Авторами проаналізовані різні випадки ускладненого післяопераційного періоду за гострої хірургічної патології та розроблено модифікований п’ятиканальний пристрій для проведення дренування очеревної порожнини та локальної інтраабдомінальної мікроіригації.Посилання
Alekseev S.A. Abdominal surgical sepsis. Minsk: Unipack, 2005 (in Russian).
Bryusov P.G. Mnogoetapnaya khirurgicheskaya taktika (“damage control”) pri lechenii postradavshikh s politravmoy [Multi-stage surgical tactics ("damage control") in the treatment of victims with polytrauma]. Military Medical Journal. 2008; 4: 19-25 (in Russian).
Borovyi Ye.M., Semeniuk Yu.S., Denyshchuk V.F., Vovk S.V. Pisliaoperatsiinyi abstses cherevnoi porozhnyny [Postoperative abdominal abscess]. Clinical surgery. 2003; 4-5: 11 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).