ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ БУДОВИ СТРУКТУР ТВЕРДОГО ПІДНЕБІННЯ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.4.2018.1Ключові слова:
тверде піднебіння, перлини, серединний шов, морфогенез, пренатальний періодАнотація
Відомості про синтопічні кореляції в пренатальному періоді, джерела, причини та механізми онтогенетичних процесів сприяють як розумінню механізмів нормального формоутворення органа та становлення його топографії, так і визначенню варіантів його будови та природжених вад. Мета дослідження. Встановити особливості морфогенезу структур твердого піднебіння в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Морфологічні дослідження анатомічних особливостей твердого піднебіння вивчено на 118 препаратів зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини за допомогою макроскопії, мікроскопії серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, комп’ютерної томографії, морфометрії. Встановлено, що перші ознаки формування серединного шва визначаються на 10-му тижні внутрішньоутробного розвитку, коли верхній сполучний шар пучків волокон розвинутий вздовж серединної лінії опосередковано біля леміша. Епітеліальні перлини твердого піднебіння поділяються на три типи: серединні перлини, що походять з середньої лінії епітеліального шва піднебіння; присередні перлини – похідні від епітелію різцевого шва Альбрехта; бічні перлини, що виникають із зубної пластини всіх зубних бруньок. Епітеліальні перлини твердого піднебіння розміщуються вздовж серединної лінії, а починаючи з 4-місячних плодів, починають розвиватися бічні та присередні перлини. Упродовж внутрішньоутробного розвитку серединний шов твердого піднебіння формується в два етапи: 1) Початковий, що пов’язаний тільки з ростом і розвитком самого шва – триває до 4-го місяця розвитку; 2) З 4-го місяця розвитку і до народження – відбувається розвиток шва поєднано з ремоделюванням всього кісткового піднебіння. З 4-го місяця розвитку розпочинається ріст леміша в напрямі до твердого піднебіння, горизонтальна пластинка піднебінної кістки обабіч має форму трикутника, верхівка якого вклинюється між лемішем та піднебінним відростком верхньої щелепи. З 5-го по 7-й місяці розвитку нижня частина леміша стає довшою і вклинюється в вузький простір між двома горизонтальними пластинками піднебінних кісток. У 8-місячних плодів та новонароджених внаслідок росту леміша у напрямку серединного шва, серединний шов набуває “Y”-подібної форми в поперечному перерізі. Рентгенологічно тверде піднебіння починає візуалізуватися із середини 5-го місяця розвитку.Посилання
Akhtemiychuk YuT. Aktualʹnistʹ naukovykh doslidzhenʹ u haluzi perynatalʹnoyi anatomiyi [Topicality Of The Scientific Research In The Field Of Perinatal Anatomy]. Neonatolohiya khirurhiya ta perynatalʹna medytsyna. 2012;2(1):15-21. (in Ukrainian).
Slobodian OM, Lavriv LP, Kuftiak VV, Makoviichuk NYa. Stanovlennia deiakykh orhaniv i struktur orhanizmu v rannomu periodi ontohenezu liudyny [The formation of certain organs and structures of the body in the early period of human ontogenesis]. Science and civilization 2015 Proceedings of the International scientific and practical conference. 2015; 20: 60-3 (in Ukrainian).
Lekhan VM, Ginzburg VG. Perynatalʹna smertnistʹ v Ukrayini: dosyahnennya ta problem [Perinatal mortality in Ukraine: achievements and problems]. Ukrayina. Zdorovya natsiyi. 2012;1:15-25. (in Ukrainian).
Tkachenko PI, Starchenko II, Belokon SA. Embriogenez i kliniko-morfologicheskiye kharakteristiki nekotorykh chelyustnykh kist [Embryonic Development And Clinical And Morphological Characteristics Of Some Jaw Cysts]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta. 2013;4:78-82. (in Russian).
Vacher C, Onolfo JP, Barbet JP. Is the pterygopalatomaxillary suture (suture sphenomaxillaris) a growing suture in the fetus? Surgical and Radiologic Anatomy.21 May 2010; 32(7):689-92. DOI: 10.1007/s00276-010-0672-y
Masna ZZ. Osoblyvosti khimichnoho skladu shchelepnykh kistok na riznykh etapakh rozvytku lyudyny [Features of the chemical composition of the jaw bones at various stages of human development]. Bulletin of problems biology and medicine. 2004;1:74-8. (in Ukrainian).
Hidalgo Rivas JA, Horner K, Thiruvenkatachari B, Davies J, Theodorakou C. Development of a low-dose protocol for cone beam CT examinations of the anterior maxilla in children. Br J Radiol. October 2015; 88(1054): 20150559. doi: 10.1259/bjr.20150559
Bystrova MM. Individual'naya anatomicheskaya izmenchivost' formy, razmerov i polozheniya verkhney chelyusti [Individual anatomical variability of the shape, size and position of the upper jaw]. Ukrayinsʹkyy medychnyy alʹmanakh. 2008;11(2):27-9. (in Russian).
Esenlik E, Sener EH, Yılmaz HH, Malas MA. Cephalometric investigation of craniomaxillofacial structures during the prenatal period: a cadaver study. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2014 Feb;145(2):217-27. doi: 10.1016/j.ajodo.2013.09.014.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).