МІКРОЦИРКУЛЯТОРНІ ЗМІНИ В ГНІЙНОГО-ЗАПАЛЬНОМУ ВОГНИЩІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.1.2017.32Ключові слова:
цукровий діабет, мікроциркуляція, ПентоксифілінАнотація
У статті представлені результати вивчення мікроциркуляторних змін у 38 хворих з гнійно-некротичними ускладненнями цукрового діабету 2 типу, які достовірно вказують на ефективність їх корекції та регенерації ран за допомогою препаратів, що впливають на мікроциркуляцію.
Посилання
Bodnar PN, editor. Dyabetolohyia [Diabetology]. Vinnitsa: Nova knyha; 2007. 344 p. (in Russian).
Moriwaki Y, Yamamoto T, Shibutani Y, Aoki E, Tsutsumi Z, Takahashi S, et al. Elevated levels of interleukin-18 and tumor necrosis factor-alpha in serum of patients with type 2 diabetes mellitus: relationship with diabetic nephropathy. Metabolism. 2003 May;52(5):605-8.
Dedov II, Mel'nichenko GA, Fadeev VF. Sakharnyy diabet i ego oslozhneniya [Diabetes mellitus and its complications]. Moscow: Geotar; 2007. 432 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).