Результати хірургічного лікування хворих з посттравматичними рубцевими стриктурами магістральних жовчних протоків та біліодігестивних анастомозів
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.13.4.2014.8Ключові слова:
жовчні протоки, біліодегістивні анастомози, стриктури, операціяАнотація
Представлено аналіз безпосередніх та віддалених результатів лікування 153 хворих післяопераційними рубцевими стриктурами магістральних жовчних протоків і раніше накладенних біліодігестивних анастомозів. У переважній більшості спостережень 125 (81,7%) хворим операцією вибору був ДПУ по Ру, з них у 34 без транспечінкового каркасного дренування. ББА виконаний 13, ГепДА – 4, РЕБВ – 11 пацієнтам. У ранні терміни спостереження післяопераційні ускладнення – 33,4%, летальність – 9,15%. Добрі та задовільні результати у віддаленому періоді після ДПУ спостерігалися в 85,4%. Факторами, які сприяли розвитку рестриктури БДА є високий рівень стриктури (“-1”, “-2”), відносно малий діаметр анастомозу (≤15 мм), використання ТПКД. Зрештою після повторних втручань задовільні результати лікування отримані у 91,8% хворих, які були виявлені у віддалені терміни спостережень.Посилання
Nechay A.I., Novikov K.V. Yatrogennye povrezhdeniya zhelchnykh protokov pri kholetsitektomii i rezektsii zheludka [Iatrogenic bile duct damage in cholecystectomy and gastrectomy]. Annals of surgical hepatology. 2006; 11 (4): 95-100 (in Russian).
Itala E. Atlas abdominalnoy khirurgii: Khirurgiya pecheni, zhelchnykh putey, podzheludochnoy zhelezy i portalnoy sistemy [Atlas of abdominal surgery: Surgery of the liver, biliary tract, pancreas and portal system]. Moscow: Medical literature, 2006 (in Russian).
Di Visconte S. Analisis of patogenetic mechanisms of common bile duct iatrogenic lession during laparoscopic cholecystectomy. Minerva Chir. 2002; 57 (5): 663-667.
Galperin E.I., Dyuzheva T.G., Chevokin A.K. Prichiny razvitiya, diagnostika i khirurgicheskoe lechenie striktur dolevykh i segmentarnykh pechenochnykh protokov [Reasons for the development, diagnostics and surgical treatment of stricture of equity and segmental hepatic ducts]. Surgery. 2005; 8: 64-70 (in Russian).
Nazyrov F.G., Khadzhibaev A.M., Altyev B.K. Operatsii pri povrezhdeniyakh i strikturakh zhelchnykh protokov [Operations for lesions and strictures of the bile ducts]. Surgery. 2006; 4: 46-52 (in Russian).
Aduna M. Bile duct leaks after laparoscopic cholecystectomy: value of contrast-enhanced MRCP. J. Radiol. 2007; 100 (2): 61-69.
Slater K., Strong R.W., Wall P.R. Iatrogenic bile duct injury: the scourge of laparoscopic cholecystectomy. ANZ J. Surg. 2002; 72(2): 83-86.
Galperin E.I., Chevokin A.Yu. Faktory, opredelyayushchie vybor operatsii pri “svezhikh” povrezhdeniyakh magistralnykh zhelchnykh protokov [Factors determining the choice of surgery for "fresh" lesions of the main bile ducts]. Annals of surgical hepatology. 2009; 14 (1): 49-56 (in Russian).
Shapovalyants S.G., Orlov S.Yu., Budzinskiy S.A. Endoskopicheskaya korrektsiya rubtsovykh striktur zhelchnykh protokov [Endoscopic correction of scar stricture of the bile ducts]. Annals of surgical hepatology.2006; 11 (2): 57-64 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).