ЗМІНИ СТРУКТУР НИРКОВОГО КЛУБОЧКА ПРИ УВЕДЕННІ НАДФ НА ТЛІ МОДЕЛЬОВАНОГО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

Автор(и)

  • M. I. Hrytsiuk

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.4.2017.107

Ключові слова:

цукровий діабет, діабетична нефропатія, нирковий клубочок, НАДФ

Анотація

У статті наведено дані щодо застосування НАДФ на тлі стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету в щурів. Показано, що в ранньому терміні розвитку експериментального цукрового діабету – впродовж 11-31 доби в кірковій речовині нирок відбуваються зміни на рівні базальних мембран капілярів клубочків, мезангіального матриксу та мезангіальних клітин, а також базальної мембрани капсули Боумена. Уведення дослідним щурам НАДФ у дозі 30 мг/кг маси тіла призвело до часткового покращання стану вказаних ниркових структур.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-23

Номер

Том 16 № 4 (2017)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).