ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ У ХВОРИХ НА ВОГНИЩЕВИЙ СТЕРИЛЬНИЙ ПАНКРЕОНЕКРОЗ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.4.2017.90Ключові слова:
вогнищевий стерильний панкреонекроз, лікувальна тактикаАнотація
Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 62 хворих на вогнищевий стерильний панкреонекроз у другій фазі розвитку гострого панкреатиту, яких розділяли на дві групи. До групи контролю увійшли 24 хворих, лікування яких здійснювалось відпов до чинних стандартів. Основну групу склали 38 пацієнтів, у яких застосовували оптимізовану лікувальну тактику. Встановлено, що застосування запропонованих підходів до оптимізації хірургічної тактики та лікування хворих на вогнищевий стерильний панкреонекроз дозволило знизити частоту виникнення післяопераційних ускладнень на 29,7%, прискорити нормалізацію клінічно-лабораторних показників та скоротити тривалість стаціонарного лікування в середньому на 5 ліжко-днів.Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).